Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0823U102028, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-02-2024 Статус Запланована Назва роботи Діагностика і диференційоване лікування хронічних субдуральних гематом у осіб старечого і похилого віку Здобувач Боровик Леонід Русланович, Керівник Каджая Микола Володимирович Керівник Малишева Тетяна Андріївна Опонент Потапов Олександр Олександрович Опонент Муравський Андрій Володимирович Опонент Нетлюх Андрій Михайлович Рецензент Яковенко Леонід Миколайович Опис Ключові слова: хронічна субдуральна гематома, похилий, старечий вік, діагностика, клініка, медикаментозне лікування, хірургічне лікування, гістологічна будова, капсула. Мета дослiдження: поліпшення якості діагностики, диференційованої тактики хірургічного та консервативного лікування хронічних субдуральних гематом у хворих похилого та старечого віку. Об’єкт дослідження — хронічна субдуральна гематома. Предмет дослідження — особливості клінічних проявів, діагностично-лікувальної тактики хронічних субдуральних гематом, похилий і старечий вік пацієнтів. Методи дослідження: клініко-неврологічні для оцінки клінічних проявів ХСГ у пацієнтів різних вікових груп, нейровізуалізаційні – МСКТ, МРТ головного мозку, патоморфологічні, статистичні методи аналізу для оцінки з метою оцінки статистичної значущості отриманих даних. Дослідження ґрунтується на ретроспективному і проспективному аналізі результатів діагностики та хірургічного лікування 166 пацієнтів з хронічною субдуральною гематомою (ХСГ) різних вікових груп. Наукова новизна отриманих результатів. Показано, що пацієнти старші 60 років мають більший ризик смерті від ХСГ, ніж пацієнти молодші за 60 (8,3% проти 4,2%, ВР=0,8), ризик виникнення рецидиву ХСГ майже однаковий у хворих обох вікових груп (21,2% проти 20,8%, ВР=1,0). Морфологічними дослідженнями складу капсули виявлено кілька варіантів будови: у першому-- простежується чітка межа між внутрішньою поверхнею капсули і власне вмістом ХСГ і вона представлена фіброцитами, орієнтованими паралельно до довгої осі капсули, яка представлена грануляційною тканиною з вогнищевою та дифузною лімфо - плазмоцитарною інфільтрацією. При другому -- спостерігається відсутність гістологічно чітких меж з власне самою гематомою, в яку вростають фібробласти, з наявністю скупчення гемосидерофагів. Зовнішні відділи капсули представлені різного ступеня зрілості сполучною тканиною з великою кількісттю судин, переважно капілярного типу. При третьому - - у зовнішніх відділах капсули гематоми відбувається поступове “дозрівання” волокон сполучної тканини з ремоделюванням і неоангіогенезом. Доведено, що якщо внутрішня поверхня капсули звернена до згортка має шар витягнутих веретеноподібних клітин – є свідченням нетравматичного походження гематоми. У випадках травматичного походження гематоми - гістологічно диференційованих меж між внутрішньою поверхнею капсули і згортком крові не виявлено. У згортку виявляються фібробласти у вигляді тяжів. Аналіз відсоткового вмісту і співвідношени лімфоцитів/ фібробластів\фіброцитів та імунопозитивних клітин фактору росту ендотелію, а також щільність новоутворених судин на одиницю площі дозволяє прогнозувати ризики розвитку рецидиву ХСГ. Практичне значення отриманих результатів. Вибір тактики лікування ХСГ у пацієнтів похилого та старечого віку має проводитися із врахуванням етіопатогенетичних чинників формування гематоми, вираженості неврологічної симптоматики, нейровізуалізаційних характеристик мптоматики, візуалізаційних характеристик ХСГ, соматичного стану пацієнтів. ХСГ (локалізації, товщини, щільності, ступеня зміщення серединних структур, наявність розділення перетинками тощо), соматичного стану пацієнтів). Підтверджено, що видалення гематоми через фрезові отвори та twist drill краніостомія з подальшим пасивним дренуванням є методами вибору хірургічного лікування ХСГ. Визначено, що дренування після хірургічного видалення ХСГ не пов'язане зі збільшенням ризику інфекційних ускладнень, але знижує ризик рецидиву ХСГ. Наявність судомного синдрому та вираженого геміпарезу були додатковими чинниками на користь краніотомії. Краніотомія асоційована із більш довшою тривалістю операції, більш тривалим періодом перебування у лікарні з певними ризиками ускладнень. Ендоскопічне видалення ХСГ показано у випадках багатокамерної гематоми трабекулярної структури, асоційоване із низьким ризиком післяопераційних ускладнень. Абсолютними показаннями для хірургічного лікування ХСГ у осіб похилого та старечого віку стан хворих на ШКГ < 12 балів, гематоми зі зміщенням серединних структур мозку > 1,0см, товщиною > 10 мм, зі складною нейровізуалізаційною архітектонікою. Консервативне медикаментозне лікування може бути запропоноване пацієнтам старше 70 років. Персоніфікований клініко-діагностичний комплекс обстеження при ХСГ забезпечує соціальну адаптацію пацієнта. Запропонована схема діагностично-лікувальних заходів: консервативне лікування – високоефективний та безпечний спосіб лікування з доведеною ефективністю (84,8%), як метод резорбції гематоми так і профілактики її рецидивів, за умов чіткого суворого підбору хворих з урахуванням індивідуальних соматичних, неврологічних та нейровізуалізуючих характеристик, з динамічним ретельним моніторингом стану пацієнта. Результати дисертаційної роботи впроваджені у практичну діяльність ДУ «ІНХ НАМН» та КУ «МКЛЕ та ШМД» м. Запоріжжя. Дата реєстрації 2023-12-27 Додано в НРАТ 2023-12-27 Закрити