Дисертація доктора філософії. Макарадзе Христина Зурабівна. Ідеологічний дискурс романів Івана Багряного «Сад Гетсиманський» та «Тигролови» (літературні твори та кіноверсії, еміграція – Україна)

Реєстраційний номер

0823U102040, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

26-01-2024

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Ідеологічний дискурс романів Івана Багряного «Сад Гетсиманський» та «Тигролови» (літературні твори та кіноверсії, еміграція – Україна)

Здобувач

Макарадзе Христина Зурабівна,

Керівник Матушек Олена Юріївна
Опонент Просалова Віра Андріївна
Опонент Набитович Ігор Йосипович
Опонент Василенко Вадим Сергійович
Рецензент Антонович Світлана Олександрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Опис

Однією з найяскравіших постатей української літератури ХХ ст. був І. Багряний, що відверто висловлював претензії до радянського режиму. У 1993 та 1994 р. на зорі незалежності України романи І. Багряного «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» здобули новий голос у формі кіноекранізацій Р. Синька. І названі вище твори І. Багряного, і серіал Р. Синька стали об’єктами вивчення в нашій дисертації, а розгортання ідеологічного дискурсу в них – її предметом. Методологія дискурс-аналізу дозволила нам вибудувати дисертаційне дослідження від автора до читача, звернувши особливу увагу на автобіографічні засновки до романів, письменницьку художню версію подій та героїв, а далі – на їх читацький (режисерський) варіант у формі кіноверсій. Спираючись на концепцію Т. Ван Дейка, ми розглядаємо літературні твори та їхні екранізації як висловлювання з однієї теми, тобто дискурс, який містить позамовні чинники, включає різні контексти та цільову аудиторію, враховує різницю між кіно та літературою як між видами мистецтва та різницю між точками зору автора та читача. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаних джерел. Перший розділ дисертації присвячений огляду літератури з теми. У теоретичному розділі ми розглядаємо зв’язок літератури з суспільством та її здатність бути трансмітером ідеологій. При цьому ми звертаємося до праць Р. Уоллека та О. Уоррена, М. Кольхауера, Р. Барта, К. Флада, які досліджують природу взаємодії суспільства і соціальних міфів, а також ідеологічних міфів і літератури. Відповідно до засад дискурс-аналізу, Іван Багряний як автор романів став об’єктом нашої уваги, а саме ‒ його світоглядні принципи, зокрема політичні та релігійні погляди. Письменник засуджував радянську систему, однак із прихильністю ставився до соціалізму, вбачаючи в ньому прогресивну силу для побудови демократичного незалежного майбутнього України. Окрім того, І. Багряний був переконаний, що велика українська література потребує великої української ідейності, великої любові й ненависті, великого вогню. Він назвав усе, перераховане вище, рушійною силою, тобто підвів читача до розуміння літератури як зброї, яка бореться за допомогою сильних емоцій, національних джерел і слова. Засадами радянської ідеології, за Р. Ароном і Х. Арендт, є гіперболізована ворожість та акцент на пошуку зовнішніх та внутрішніх ворогів. У романах «Сад Гетсиманський» та «Тигролови» І. Багряного міф про вразливість системи й необхідність її захисту лежить в основі насильства, через яке система намагається очистити тил від «ворогів» та виховати у людини лояльність. Дослідивши ідеологію в романах та фільмах, робимо висновок про суттєві відмінності між обома творами, зумовлені різними історичними, ідеологічними, культурними, індивідуальними чинниками. Зокрема, романи І. Багряного зосереджені на розвінчанні радянського міфу та представленні моделі боротьби із системою. Письменник протиставляє радянській ідеології борця-гуманіста, що готовий за рідну землю та рідних людей на вбивство та смерть. Письменник орієнтується на майбутні покоління, на молодь, якій ще належить виборювати незалежність. Серіал зосереджений на відмежуванні ідеології незалежної України від радянської тоталітарної спадщини, і цим вмотивоване представлення її як дегуманізованого явища, яке частково може подолати сильний індивід, що спирається на національні та християнські цінності. Однак у фільмах Р. Синька такий індивід не може захистити себе та своїх близьких від нещадного впливу системи: вона виявляється сильнішою й руйнує усе, до чого може дотягнутися. Наукова новизна отриманих результатів обумовлюється тим, що в дисертаційній роботі: - проаналізовано романи «Сад Гетсиманський» та «Тигролови» з позиції художнього розвінчання комуністичної ідеології та втілення опозиційних до неї ідеологій; - вперше розглянуто серіал Р. Синька як читацьку версію романів І. Багряного; - вивчено динаміку прирощування і втрати сенсів від романів до серіалу. Практичне значення роботи. Прочитання романів І. Багряного в контексті ідеологічного дискурсу дозволяє глибше зрозуміти культурне, соціальне й художнє значення творчості письменника. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані при викладанні спецкурсів і семінарів з української літератури для студентів гуманітарних спеціальностей, вчителями-філологами в їхній практичній діяльності, студентами при написанні курсових та кваліфікаційних робіт; викладачами для укладання посібників і підручників з історії української літератури ХХ століття.

Дата реєстрації

2023-12-28

Додано/оновлено в НРАТ

2024-01-22 / 2026-07-01