Реєстраційний номер
0824U000035, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Конституційно-правове регулювання права на освіту: вітчизняний досвід та зарубіжна практика.
Здобувач
Продан Вікторія Іванівна,
Керівник Берч Вероніка Вікторівна
Опонент Слінько Дмитро Сергійович
Опонент Чорнописька Вікторія Зіновіївна
Опонент Мочульська Марта Євгенівна
Рецензент Калинюк Степан Степанович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове науково-обґрунтоване вирішення проблематики конституційно-правового регулювання освіти в умовах кризових ситуацій в Україні та зарубіжних державах.
Встановлено, що термін «освіта» може бути застосований до первісних культур лише в значенні інкультурації, яка є процесом із передачі культури.
Наведено авторське розуміння освіти як ціннісної парадигми, зокрема як процесу розвитку особистості, що передбачає навчання та виховання, містить в собі передачу знань, розвиток моральних цінностей, стимулювання креативності та самовираження, а також формування глибокого розуміння себе, суспільства та навколишнього середовища.
Сформульовано розуміння дефініції «освіти як основоположного права», а саме як універсального та невід'ємного права кожної людини на здобуття знань, навичок та компетентностей, розвиток власної особистості у відповідності до індивідуальних потреб та можливостей у дусі доступної, якісної, справедливої та рівної освіти на всіх ступенях з метою сприяння особистому, громадянському та державному розвитку, культурній різноманітності та соціальній інтеграції.
Запропоновано під гарантіями права на освіту розуміти сукупність юридичних, соціальних та інституційних засобів і умов, які забезпечують реалізацію, захист та збереження права кожної особи на доступ до якісної освіти виключаючи будь які дискримінаційні прояви та перешкоди. Ці гарантії можуть включати нормативно-правові акти, програми, механізми фінансування, соціальні і культурні умови, які сприяють вільному і повному розвитку особистості через освіту.
Встановлено, що під кореляцією нормативно-правових гарантій та обмежень права на освіту слід розуміти взаємозв'язок та взаємодію між законодавчими та іншими правовими нормами, які забезпечують право на освіту, і нормами, які встановлюють обмеження або умови для здійснення цього права.
Диференційовано обмеження у праві на освіту на наступні групи:
1) Обмеження–події; 2) Обмеження–дії; 3) Обмеження–ситуації.
У таблиці 1 проаналізовано наступні конституційні права на освіту у їх кореляції із нормативними гарантіями та обмеженнями, а саме: «загальний доступ до освіти», «обов’язковість початкової освіти», «недопущення дискримінації», «свобода обрання освітньої програми», «забезпечення якості освіти», «забезпечення освіти для людей з особливими потребами», «захист освіти від комерціалізації».
Встановлено, що під терміном «вдосконалення освітньої політики» слід розуміти систематичний процес аналізу, розробки та впровадження стратегій, законодавчих актів і програм з метою покращення освітньої системи, забезпечення доступності, якості та різноманітності освітніх послуг, а також відповідності освіти потребам суспільства і ринку праці.
Резюмовано, що кризові ситуації – це комплексні стани та обставини, що виникають внаслідок подій екстремального або надзвичайного характеру, становлять серйозну загрозу життю та здоров’ю, безпеці та добробуту, стабільності та функціонуванню суспільства та держави.
Запропоновано внесення змін до Закону України «Про освіту», а саме статті 6, увага якої присвячена «засадам державної політики у сфері освіти та принципам освітньої діяльності».
Запропоновано до включення вишами навчальної дисципліни «Освітнє право», чому, безперечно сприяють такі супроводжуючі фактори: підвищення правової грамотності; підготовка фахівців в галузі освіти; розвиток аналітичних навичок; можливості для дослідницької роботи; посилення рівня правознавства в суспільстві.
Встановлено за доцільне внесення змін до Закону України «Про освіту», а саме, до частини 12 статті 1 додати примітку 1, яку викласти таким чином: 121 «Гендерна інклюзія» – активна практика та політика, спрямована на забезпечення рівних можливостей, прав та участі для жінок, чоловіків та осіб з іншими гендерними ідентичностями в усіх сферах освітнього процесу.
За наслідками дисертаційного дослідження виведене авторське бачення дефініції «освіти як процесу», а саме – систематичної та цілеспрямованої передачі знань, навичок та умінь, спрямованих на всебічний розвиток людини на всіх рівнях її життя.
Дата реєстрації
2024-01-02
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-02 / 2026-07-01
