Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000155, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Дата захисту

14-12-2023

Статус

Запланована

Назва роботи

Протидія корупційним ризикам в системі публічної служби

Здобувач

Вербановський Володимир Володимирович,

Керівник Фальковський Андрій Олександрович
Опонент Мануілова Катерина Віталіївна
Опонент Корчак Наталія Миколаївна
Рецензент Піроженко Наталія Вікторівна
Рецензент Матвєєнко Ірина Володимирівна

Опис

У вступі до дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет роботи. Розкрито наукове та практичне значення дисертаційного дослідження. Перший розділ присвячений теоретико-методологічним засадам дослідження протидії корупційним ризикам в системі публічної служби. Удосконалено концептуальні положення щодо розуміння методології наукових досліджень у сфері публічного управління, зокрема, визначено поняття «методологія дослідження протидії корупційним ризикам в системі публічної служби» як систему загальнотеоретичних принципів, методологічних підходів та наукових методів, які застосовуються задля отримання нових та обміркування вже існуючих знань під час наукового дослідження протидії корупційним ризикам в системі публічної служби. Аргументовано, що теоретичний інтерес щодо протидії корупційним ризикам в системі публічної служби з’явився лише на початку ХХІ століття та обумовлювався активізацією досліджень в межах міжнародного наукового дискурсу відносно вказаної проблематики. Здійснено періодизацію наукових досліджень протидії корупційним ризикам у системі публічної служби на два взаємопов’язані та взаємозалежні періоди. Аргументовано, що перший період (1995 – 2014 рр.) обумовлений існуванням в незалежній українській державі жвавої дискусії щодо необхідності антикорупційного законодавства в середині 90-х років ХХ століття. Для нього притаманні загальнотеоретичні напрацювання щодо розуміння сутності корупційних ризиків, зокрема, й в системі публічної служби. Окремі елементи окресленої проблематики розкриваються науковцями під час встановлення детермінантів корупції у дисертаційних дослідженнях та в незначній кількості наукових статей. Однак комплексне дослідження відсутнє з огляду на відсутність у тогочасному антикорупційному законодавстві положень про корупційні ризики. Встановлено, що реформування антикорупційного законодавства серед новел закріпило категорію «корупційний ризик», що обумовило початок другого періоду становлення розуміння протидії корупційним ризикам в системі публічної служби (з 2014 р.). Для даного періоду притаманний поступовий перехід від загальнотеоретичних напрацювань щодо розуміння сутності корупційних ризиків, до конкретних дисертаційних досліджень та наукових статей, предметом яких є саме розкриття сутності корупційних ризиків у діяльності окремих суб’єктів публічної служби, а також механізм протидії останнім. Окрім того, нормативна визначеність корупційних ризиків обумовила появу перших комплексних досліджень, що дотично стосуються тематики даного дисертаційного дослідження. Дістали подальшого розвитку структурні елементи категоріального апарату дослідження протидії корупційним ризикам в системі публічної служби, шляхом надання авторських визначень понять «корупційні ризики в системі публічної служби», «фактор корупційного ризику в системі публічної служби», «управління корупційними ризиками в системі публічної служби», «протидія корупційними ризикам в системі публічної служби». Зокрема, під корупційними ризиками слід розуміти сукупність об’єктивно існуючих зовнішніх та внутрішніх факторів, які не підлягають повноцінному контролю та обумовлюють використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або відповідної обіцянки для себе чи інших осіб. Під поняттям «фактор корупційного ризику в системі публічної служби», вважаємо за доцільне, розуміти умови та інші чинники, які обумовлюють та сприяють розвитку корупційної поведінки у діяльності уповноважених суб’єктів публічної служби. Термін «управління корупційними ризиками в системі публічної служби» на нашу думку, варто застосовувати в значенні діяльності уповноважених суб’єктів, що спрямована на встановлення та оцінку корупційних ризиків, а також своєчасного вжиття необхідних заходів для мінімізації негативного впливу останніх у процесі здійснення публічної служби. Натомість під поняттям «протидія корупційними ризикам в системі публічної служби» слід розуміти широкий спектр дій, спрямованих на мінімізацію обсягів та усунення в системі публічної служби об’єктивно існуючих зовнішніх та внутрішніх факторів, які не підлягають повноцінному контролю та обумовлюють використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або відповідної обіцянки для себе чи інших осіб. Другий розділ присвячений наданню змістовної характеристики механізмів протидії корупційним ризикам в системі публічної служби в Україні та світі. З’ясовано, що стандарти діяльності органів публічної адміністрації у сфері протидії корупційним ризикам відображені в міжнародних документах. Всю сукупність останніх класифіковано на дві групи: загальна та спеціальна. Перша група (загальна) включає міжнародні акти, які спрямовані на формування загальних механізмів доброчесності публічної служ