Реєстраційний номер
0824U000173, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Державно-церковні відносини в Угорщині за регентства Міклоша Горті (1920-1944 рр.).
Здобувач
Ронай Леррі Мерабійович,
Керівник Федака Сергій Дмитрович
Опонент Добродум Ольга Вікторівна
Опонент Саган Олександр Назарович
Рецензент Бокоч Вікторія Михайлівна
Рецензент Скиба Іванна Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Тема дисертаційного дослідження є актуальною, оскільки присвячена державно-церковним відносинам в Угорщині післятріанонського періоду, за регентства М. Горті. Актуальність теми, що у сучасній українській історичній науці відсутнє комплексне дослідження з даної проблеми. Автор заповнює документальну та історіографічну прогалину чималим масивом архівних матеріалів, вводячи до наукового обігу значну джерельну базу, з різних архівних установ Угорщини.
Метою дослідження є здійснення цілісного аналізу відносин між Угорською державою та релігійними інституціями, зокрема Католицькою церквоюта найбільш впливовими церквами протестантського напряму – Реформатською церквою та Лютеранською церквою.
Автором вперше в українській історіографії:
• Оцінено вагомий внесок та високу наукову вартість праць угорських істориків;
• обґрунтовано, що суспільна і державотворча роль церкви в епоху М. Горті значно зросла порівняно з ліберально-консервативним періодом (друга половина ХІХ ст.);
• висвітлено філософію державної політики в церковно-релігійній сфері і констатовано, що на тлі загалом тісних і гармонійних взаємин існувала певна напруженість у відносинах Угорської держави з Католицькою церквою, яка виражалася в конфлікті інтересів щодо права головного патронату та інших проблемах;
• на підставі аналізу правового положення релігійних організацій в Угорщині в період правління М. Горті зроблено висновок про збереження юридичної спадковості і чинності старої правової бази, в рамках якої всі віросповідання поділялися за своїм статусом на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнані»;
• проаналізовано зміст та основні напрями розвитку дипломатичних відносин між Угорщиною та Святим Престолом; на основі результатів такого аналізу встановлено, що, на відміну від ситуації в суміжних країнах, обидві сторони не мали потреби в унормуванні цих взаємин у формі конкордату;
• розглянуто суперечності релігійно-суспільного розвитку, які виражалися в ігноруванні владою принципу справедливості в царині державно-церковних взаємин, що віддзеркалено у фактичному поділі релігій на «істинні» і «хибні», «добрі» й «погані», «корисні» та «шкідливі»;
• охарактеризовано головні ідеологічні засади діяльності Реформатської та Лютеранської церков, їх суспільне та місіонерське служіння.
Здійснено комплексний аналіз матеріалів угорських архівів, нормативно-правової бази і дослідницької літератури та зроблено висновки та узагальнення, що викладені нижче:
- проаналізовано зміст і сутність поняттядержавно-церковних відносин;
- подано аналіз понятійного апарату досліджуваної теми, зокрема що таке «державно-церковні відносини», «держава», «церква»;
- охарактеризовано релігійні організації як суб’єкти громадянського суспільства. Методологічна складова відображає принципи, якими послуговується як українська та угорська історична наука, так і представники західноєвропейських наукових кіл;
- здійснено характеристику групування всіх архівних документів;
- охарактеризовано праці українських релігієзнавців;
- на основі архівних та опублікованих матеріалів детально охарактеризовано міжнародні зв’язки між Угорським королівством та Ватиканом у період регентства М. Горті;
- визначено правові засади регулювання статусу релігійних громад і організацій;
- охарактеризовано відносини між Католицькою церквоюта угорською владою впродовж1920 – 1944 рр.;
- відображено співпрацю держави з католицьким організаціями та об’єднаннями;
- здійснено аналіз ідеологічних засад та місіонерськудіяльність реформатської / кальвіністської і лютеранської / євангельської історичних церков;
- здійснено порівняльну характеристику конфесійної приналежності населення на основі переписів 1920 р., 1930 р., 1941 р.та представництво католицького духовенства в угорському парламенті.
Наукове значення дисертаційного дослідження пов’язане з розробкою вперше в українській історіографії комплексного підходу до дослідження і переосмислення відносин у досліджуваний період між церквами та релігійними організаціями, з одного боку, та Угорською державою і суспільством з іншого.
Дата реєстрації
2024-01-08
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-08 / 2026-07-01
