Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000173, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Державно-церковні відносини в Угорщині за регентства Міклоша Горті (1920-1944 рр.).

Здобувач

Ронай Леррі Мерабійович,

Керівник Федака Сергій Дмитрович
Опонент Добродум Ольга Вікторівна
Опонент Саган Олександр Назарович
Рецензент Бокоч Вікторія Михайлівна
Рецензент Скиба Іванна Іванівна

На здобуття

Доктор філософії, 032, Історія та археологія

Дата захисту

16-02-2024

Опис

Тема дисертаційного дослідження є актуальною, оскільки присвячена державно-церковним відносинам в Угорщині післятріанонського періоду, за регентства М. Горті. Актуальність теми, що у сучасній українській історичній науці відсутнє комплексне дослідження з даної проблеми. Автор заповнює документальну та історіографічну прогалину чималим масивом архівних матеріалів, вводячи до наукового обігу значну джерельну базу, з різних архівних установ Угорщини. Метою дослідження є здійснення цілісного аналізу відносин між Угорською державою та релігійними інституціями, зокрема Католицькою церквоюта найбільш впливовими церквами протестантського напряму – Реформатською церквою та Лютеранською церквою. Автором вперше в українській історіографії: • Оцінено вагомий внесок та високу наукову вартість праць угорських істориків; • обґрунтовано, що суспільна і державотворча роль церкви в епоху М. Горті значно зросла порівняно з ліберально-консервативним періодом (друга половина ХІХ ст.); • висвітлено філософію державної політики в церковно-релігійній сфері і констатовано, що на тлі загалом тісних і гармонійних взаємин існувала певна напруженість у відносинах Угорської держави з Католицькою церквою, яка виражалася в конфлікті інтересів щодо права головного патронату та інших проблемах; • на підставі аналізу правового положення релігійних організацій в Угорщині в період правління М. Горті зроблено висновок про збереження юридичної спадковості і чинності старої правової бази, в рамках якої всі віросповідання поділялися за своїм статусом на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнані»; • проаналізовано зміст та основні напрями розвитку дипломатичних відносин між Угорщиною та Святим Престолом; на основі результатів такого аналізу встановлено, що, на відміну від ситуації в суміжних країнах, обидві сторони не мали потреби в унормуванні цих взаємин у формі конкордату; • розглянуто суперечності релігійно-суспільного розвитку, які виражалися в ігноруванні владою принципу справедливості в царині державно-церковних взаємин, що віддзеркалено у фактичному поділі релігій на «істинні» і «хибні», «добрі» й «погані», «корисні» та «шкідливі»; • охарактеризовано головні ідеологічні засади діяльності Реформатської та Лютеранської церков, їх суспільне та місіонерське служіння. Здійснено комплексний аналіз матеріалів угорських архівів, нормативно-правової бази і дослідницької літератури та зроблено висновки та узагальнення, що викладені нижче: - проаналізовано зміст і сутність поняттядержавно-церковних відносин; - подано аналіз понятійного апарату досліджуваної теми, зокрема що таке «державно-церковні відносини», «держава», «церква»; - охарактеризовано релігійні організації як суб’єкти громадянського суспільства. Методологічна складова відображає принципи, якими послуговується як українська та угорська історична наука, так і представники західноєвропейських наукових кіл; - здійснено характеристику групування всіх архівних документів; - охарактеризовано праці українських релігієзнавців; - на основі архівних та опублікованих матеріалів детально охарактеризовано міжнародні зв’язки між Угорським королівством та Ватиканом у період регентства М. Горті; - визначено правові засади регулювання статусу релігійних громад і організацій; - охарактеризовано відносини між Католицькою церквоюта угорською владою впродовж1920 – 1944 рр.; - відображено співпрацю держави з католицьким організаціями та об’єднаннями; - здійснено аналіз ідеологічних засад та місіонерськудіяльність реформатської / кальвіністської і лютеранської / євангельської історичних церков; - здійснено порівняльну характеристику конфесійної приналежності населення на основі переписів 1920 р., 1930 р., 1941 р.та представництво католицького духовенства в угорському парламенті. Наукове значення дисертаційного дослідження пов’язане з розробкою вперше в українській історіографії комплексного підходу до дослідження і переосмислення відносин у досліджуваний період між церквами та релігійними організаціями, з одного боку, та Угорською державою і суспільством з іншого.