Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000173, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-02-2024 Статус Захищена Назва роботи Державно-церковні відносини в Угорщині за регентства Міклоша Горті (1920-1944 рр.). Здобувач Ронай Леррі Мерабійович, Керівник Федака Сергій Дмитрович Опонент Добродум Ольга Вікторівна Опонент Саган Олександр Назарович Рецензент Бокоч Вікторія Михайлівна Рецензент Скиба Іванна Іванівна Опис Тема дисертаційного дослідження є актуальною, оскільки присвячена державно-церковним відносинам в Угорщині післятріанонського періоду, за регентства М. Горті. Актуальність теми, що у сучасній українській історичній науці відсутнє комплексне дослідження з даної проблеми. Автор заповнює документальну та історіографічну прогалину чималим масивом архівних матеріалів, вводячи до наукового обігу значну джерельну базу, з різних архівних установ Угорщини. Метою дослідження є здійснення цілісного аналізу відносин між Угорською державою та релігійними інституціями, зокрема Католицькою церквоюта найбільш впливовими церквами протестантського напряму – Реформатською церквою та Лютеранською церквою. Автором вперше в українській історіографії: • Оцінено вагомий внесок та високу наукову вартість праць угорських істориків; • обґрунтовано, що суспільна і державотворча роль церкви в епоху М. Горті значно зросла порівняно з ліберально-консервативним періодом (друга половина ХІХ ст.); • висвітлено філософію державної політики в церковно-релігійній сфері і констатовано, що на тлі загалом тісних і гармонійних взаємин існувала певна напруженість у відносинах Угорської держави з Католицькою церквою, яка виражалася в конфлікті інтересів щодо права головного патронату та інших проблемах; • на підставі аналізу правового положення релігійних організацій в Угорщині в період правління М. Горті зроблено висновок про збереження юридичної спадковості і чинності старої правової бази, в рамках якої всі віросповідання поділялися за своїм статусом на «прийняті за законом», «визнані законними» та «невизнані»; • проаналізовано зміст та основні напрями розвитку дипломатичних відносин між Угорщиною та Святим Престолом; на основі результатів такого аналізу встановлено, що, на відміну від ситуації в суміжних країнах, обидві сторони не мали потреби в унормуванні цих взаємин у формі конкордату; • розглянуто суперечності релігійно-суспільного розвитку, які виражалися в ігноруванні владою принципу справедливості в царині державно-церковних взаємин, що віддзеркалено у фактичному поділі релігій на «істинні» і «хибні», «добрі» й «погані», «корисні» та «шкідливі»; • охарактеризовано головні ідеологічні засади діяльності Реформатської та Лютеранської церков, їх суспільне та місіонерське служіння. Здійснено комплексний аналіз матеріалів угорських архівів, нормативно-правової бази і дослідницької літератури та зроблено висновки та узагальнення, що викладені нижче: - проаналізовано зміст і сутність поняттядержавно-церковних відносин; - подано аналіз понятійного апарату досліджуваної теми, зокрема що таке «державно-церковні відносини», «держава», «церква»; - охарактеризовано релігійні організації як суб’єкти громадянського суспільства. Методологічна складова відображає принципи, якими послуговується як українська та угорська історична наука, так і представники західноєвропейських наукових кіл; - здійснено характеристику групування всіх архівних документів; - охарактеризовано праці українських релігієзнавців; - на основі архівних та опублікованих матеріалів детально охарактеризовано міжнародні зв’язки між Угорським королівством та Ватиканом у період регентства М. Горті; - визначено правові засади регулювання статусу релігійних громад і організацій; - охарактеризовано відносини між Католицькою церквоюта угорською владою впродовж1920 – 1944 рр.; - відображено співпрацю держави з католицьким організаціями та об’єднаннями; - здійснено аналіз ідеологічних засад та місіонерськудіяльність реформатської / кальвіністської і лютеранської / євангельської історичних церков; - здійснено порівняльну характеристику конфесійної приналежності населення на основі переписів 1920 р., 1930 р., 1941 р.та представництво католицького духовенства в угорському парламенті. Наукове значення дисертаційного дослідження пов’язане з розробкою вперше в українській історіографії комплексного підходу до дослідження і переосмислення відносин у досліджуваний період між церквами та релігійними організаціями, з одного боку, та Угорською державою і суспільством з іншого. Дата реєстрації 2024-01-08 Додано в НРАТ 2024-01-08 Закрити