Search academic texts

Information × Registration Number 0824U000177, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 22-02-2024 popup.evolution o Title Tools for implementing state policy in the field of internationalization of scientific and innovative activities Author Jinping Li, popup.head Anatolii Melnychenko popup.opponent Moroz Svitlana А. popup.opponent Ganna V. Ortina popup.review Serhii Voitko popup.review Olena Butnyk Description У дисертації представлено авторський підхід до дослідження інструментів реалізації державної політики у сфері інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Аналізуючи фінансові інструменти у роботі розглянуто механізми фінансування науково-технічних проєктів, які підтримуються різними відомствами як на загальнодержавному, так і на провінційному рівні КНР. Зокрема, обґрунтовано необхідність формування спеціалізованих фондів підтримки науково-інноваційної діяльності. Розглядаючи інституційно-правові інструменти, авторкою проаналізовано ключові нормативно-правові документи, які спрямовані на підвищення рівня міжнародного науково-технічного співробітництва. До інформаційно-комунікаційних інструментів державної політики інтернаціоналізації авторкою віднесено створення та підтримку державних інформаційних систем, державну інформаційну політику, а також особливий компонент – наукову дипломатію. У роботі поглиблено понятійно-категоріальний апарат за рахунок обґрунтування авторського тлумачення сутності та змісту таких понять, як «інтернаціоналізація науки та інновацій» та «міжнародне науково-технічне співробітництво». Авторка вказує, що не дивлячись на формальну близькість цих понять, вони мають певні відмінності. Зокрема, акцентовано, що міжнародне науково-технічне співробітництво є модусом загального процесу інтернаціоналізації. Стверджується, що концепт міжнародного науково-технічного співробітництва є формою співпраці між країнами у сфері науки, техніки та технологій, яка здійснюється в інституціалізованих формах. У дисертації проаналізовано основні проблеми, що існують при реалізації державної політики сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву Китаю. У роботі проаналізовано засади розвитку державної політики КНР у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, що дало можливість окреслити такі етапи її поставання: початковий етап розвитку відповідно до принципу; етап швидкого розвитку; етап поглиблення розвитку; етап стратегічних інновацій. У роботі розглянуто особливості китайсько-американського, китайсько-європейського та китайсько-українського співробітництва в сфері науки та інновацій, а також визначено основні бар’єри, які перешкоджають реалізації різних форм співробітництва. У дисертації проводиться аналіз розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва провінційних науково-дослідних установ на прикладі Шаньдунської академії наук. У роботі здійснено дослідження варіативності моделей оцінювання ефективності політики інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Це дало можливість запропонувати класифікаційне групування оціночних індикаторів політики інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. Авторка пропонує власну модель оцінювання ефективності інтернаціоналізації, побудувавши її за ієрархічним принципом на основі використання принципів визначеності, систематичності, науковості, сумісності, обґрунтованості, незалежності. Розроблений методичний підхід дасть можливість підвищити результативність макроекономічної політики реалізації проектів міжнародного науково-технічного співробітництва. Для вирішення завдання оцінювання ефективності державної політики, авторка обирала існуючу систему показників, яка затверджена на державному рівні. Авторський підхід до оцінювання ефективності державної політики полягає у оцінюванні ефективності проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва за моделлю «вхід-процес-результат». Для розрахунку ваги індексу оцінки в роботі використовується метод ентропійної ваги. Результати розрахунку показали, що внесок трьох вимірів входу-процесу-результатів відносно однаковий. На основі розрахунку ваги індексу додатково розраховується результат ефективності проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва Шаньдунської академії наук з 2003 по 2018 рік. Потім на основі результатів розрахунку ефективності розраховуються показники, що тісно пов'язані з результативністю проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва. Аналіз та узагальнення практичного досвіду виконання проєктів науково-технічного співробітництва дали можливість виокремити та згрупувати ризики міжнародного науково-технічного співробітництва, що впливають на ефективність інтернаціоналізації науково-інноваційної діяльності. У свою чергу, виокремлення груп ризиків проєктів міжнародного науково-технічного співробітництва дало можливість запропонувати практичні рекомендації щодо нівелювання ризиків. Проведене дослідження для підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері інтеграції науково-інноваційної діяльності дало можливість виокремити інструменти сприяння розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва Китаю. Registration Date 2024-01-08 popup.nrat_date 2024-02-23 Close