Реєстраційний номер
0824U000190, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Репродуктивні права в Україні та сусідніх державах: конституційне дослідження.
Здобувач
Парамонов Назар Вікторович,
Керівник Васильчук Лариса Богданівна
Опонент Чечерський Віктор Іванович
Опонент Дешко Людмила Миколаївна
Рецензент Берч Вероніка Вікторівна
Рецензент Заборовський Віктор Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Значимість конституційно-правової проблематики репродуктивних прав людини визначається, з одного боку, необхідністю забезпечення конституційного права на життя, розвитком біомедичних технологій, включаючи допоміжні репродуктивні технології, а з іншого, тим, що в зарубіжних країнах репродуктивні права закріплюються як основні права людини та громадянина на конституційному рівні та (або) забезпечуються спеціальним законодавством.
Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в тому, що Конституція закріплює політичні, правові, організаційні та інші засади для формування нормативно-правової бази четвертого покоління прав та свобод людини та громадянина, до якого належать репродуктивні права людини, разом з тим, спрямованість актуальності розкривається крізь призму трьох ключових аспектів:
- доктринальний аспект. Дотепер у конституційно-правовій науці відсутній одноманітний підхід до розуміння репродуктивних прав людини внаслідок їх неоднозначного тлумачення та оцінки юридичної природи. Отже, наукова розробка концепції репродуктивних прав людини, безперечно, сприятиме вдосконаленню законодавства та правозастосовної практики в даній галузі.
- правотворчий аспект. В актах стратегічного планування основним завданням щодо зміцнення репродуктивного здоров’я населення закріплено забезпечення доступності та підвищення якості медичної допомоги щодо підтримки та відновлення репродуктивного здоров’я, включаючи застосування допоміжних репродуктивних технологій. Реалізація цього завдання вимагає встановлення законодавчих основ репродуктивних правами людини.
- правозастосовний аспект. Інститут репродуктивних прав людини має проблемні аспекти у правозастосуванні, які мають бути усунені чи мінімізовані, що надасть суб’єктам права можливість у конкретних життєвих ситуаціях обирати найоптимальніший варіант поведінки, ефективні засоби правового захисту. Це, здається, дозволить вирішувати суперечки та конфлікти у цій сфері без звернення до судових органів.
В ході дослідження виокремлено: загальні теоретичні підходи до конституційно-правової та аксіологічної характеристики конституційного права людини на життя і розглянуто еволюцію репродуктивного права.
В ході дослідження, через аналіз законодавства та доктрини, запропоновано цілісне наукове уявлення про інституційну природу репродуктивних прав людини, як комплексне обґрунтоване поняття, систему та особливостей змісту репродуктивних прав людини, генетично та функціонально взаємопов’язаних із конституційним правом на життя, що визначає їх поліструктурний устрій, а також їх внутрішню структуру та системний взаємозв’язок з основами правового статусу особи.
Враховуючи міжнародний досвід, аргументовано, що право на життя як конституційно-правова цінність виступає не лише нормативною, а й ціннісно-змістовною основою процесу інституціоналізації репродуктивних прав людини не тільки як правового інституту конституційного права, а й міжнародного, а також належності репродуктивних прав до системи та ієрархії абсолютних конституційних цінностей.
Аргументовано розуміння репродуктивних прав людини, як таких, що володіють, з одного боку, природно-правовою природою, що характеризується ознаками невідчужуваності, невід’ємності, суб’єктивності та вродженості, а з іншого — позитивно-правовою природою, яка передбачає втручання держави у визначення юридичних кордонів репродуктивних прав людини, встановлення видів та меж правового регулювання, нормативних підстав для обмеження, а також правових механізмів їх забезпечення, охорони та захисту.
Охарактеризовано конституційно-правовий інститут репродуктивних прав людини, що є основою для формування однойменного міжгалузевого інституту, який характеризується як: а) спеціальний у сфері правового регулювання; б) регулятивного за функціональною роллю; в) матеріального на предмет регулювання; г) охоронного за способами державного захисту.
Проведене дослідження актуальних питань реалізації конституційного права на життя у сфері репродуктивних прав людини дозволяє простежити підходи до визначення моменту правової охорони людського життя, визначити сутність репродуктивних прав людини, розглянути досвід правового регулювання штучного переривання вагітності та високих репродуктивних технологій на міжнародному рівні, за кордоном та в Україні.
Дата реєстрації
2024-01-08
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-08 / 2026-07-01
