Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000191, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-02-2024 Статус Захищена Назва роботи Процедура внесення змін до конституції: порівняльно-правовий аналіз. Здобувач Ковтуняк Вікторія Олегівна, Керівник Панов Ален Володимирович Опонент Медвідь Андрій Богданович Опонент Щербанюк Оксана Володимирівна Рецензент Бєлов Дмитро Миколайович Рецензент Берч Вероніка Вікторівна Опис Дисертація є комплексним правовим дослідженням, спрямованим на розкриття юридичної сутності процедури внесення змін до Конституції України, а також на визначення проблемних питань та вироблення конкретних пропозицій щодо вдосконалення такої процедури з урахуванням досвіду зарубіжних держав, отриманого унаслідок порівняльно-правових методів дослідження. У дисертаційній роботі на ґрунтовному рівні досліджуються сучасні підходи до визначення поняття конституції та конституційного процесу. Звертається особлива увага на поняття конституціоналізму, а також на сучасне розуміння конституції та її ролі у державотворенні й захисті прав і свобод людини та громадянина. Особлива увага присвячена питанню сучасного розуміння поняття конституції. Означено широку варіативність підходів до розуміння конституції: від історичних – щодо аналізу впливу нормативних документів, частково аналогічних до сучасних конституцій у різні періоди; до інституціонального, формально-юридичного, соціального, політичного, природно-правового підходів. Відзначається, що враховуючи особливу роль конституції в утвердженні принципу народовладдя, вона має мати низку важливих властивостей, серед яких – стабільність (незмінюваність). Найперше це важливо для забезпечення більшої тривалості, на відміну від звичайних законів, так і довшої передбачуваності регулювання суспільних відносин, захисту від політичної нестабільності, загроз військового, економічного, демографічного та іншого характерів. Це також пояснює чому конституції більшості успішних держав світу, за рідкими виключеннями, за способом внесення змін є помірно жорсткими або жорсткими. У роботі досліджуються історичні передумови прийняття Конституції України, особливості конституційного процесу у різні періоди, співвідношень понять «конституційний процес», «конституційна реформа», «внесення змін до конституції», «законодавчий процес», «правотворчість», а також аналізуються концептуальні питання забезпечення актуальності дії конституції та консолідації суспільства. Проведено детальний аналіз теоретичних та практичних особливостей внесення змін до конституції як частини конституційного процесу. Акцентовано увагу, що забезпечення конституціоналізму передбачає наявність передбачуваних та стабільних положень конституцій, які не мають бути легко змінені у вирі політичних чи інших процесів. Зауважується, що питання внесення змін до конституції є вкрай гострими не тільки для теорії конституційного права, а й важливим у безпосередній практиці конституційного процесу. Проведено аналіз законів якими вносились зміни до Конституції України – їх політичні і правові передумови та наслідки. Вказано про значну роль не тільки законодавця у процесі внесення змін до Конституції України, а й Конституційного Суду України. Розглянуто та проаналізовано науково-практичні підходи до забезпечення збалансованості повноважень Президента України, народних депутатів, Верховної Ради України при внесенні змін до конституції України з метою найбільш дієвої реалізації волі народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні. Аргументовано юридичну недоцільність зміни преамбул конституцій як їх історичних та мотиваційних частин. Доведено, що потреба зміни преамбули конституції свідчить про необхідність ухвалення її (конституції) нової редакції. У роботі проведено порівняльно-правове дослідження процесів внесення змін до конституції провідних держав світу, а також концептуальних засад підходу до формування процедур внесення таких змін. Надано пропозиції щодо удосконалення порядку оцінювання Конституційним Судом України конституційності законопроектів і законів про внесення змін до Конституції України для збільшення його ефективності як превентивного юридичного механізму. Запропоновано збільшення строку конституційного провадження в один календарний місяць для справ про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Доведено, що вагомість питань, порушених в законопроекті про внесення змін до Конституції України в окремих випадках може становити більшу цінність, аніж потреба оперативного завершення процедури конституційних змін. Дата реєстрації 2024-01-08 Додано в НРАТ 2024-01-08 Закрити