Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000196, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-02-2024 Статус Захищена Назва роботи Інститут конституційної скарги в Україні та країнах Центральної Європи: порівняльно-правове дослідження. Здобувач Пулей Валентин Іванович, Керівник Бариська Яна Олександрівна Опонент Щербанюк Оксана Володимирівна Опонент Жаровська Ірина Мирославівна Рецензент Бєлов Дмитро Миколайович Рецензент Берч Вероніка Вікторівна Опис У дисертаційній роботі здійснено порівняльно-правове дослідження інституту конституційної скарги в Україні та країнах Центральної Європи. Визначено теоретичні та практичні проблеми дослідження та надано пропозиції їхнього вирішення. Проаналізовано еволюцію конституційно-правового регулювання конституційної скарги в Україні та центрально європейських держав. В дисертаційній роботі проаналізовано теоретичну базу теми дослідження, напрацювання провідних вітчизняних науковців та правників – експертів в сфері конституціоналізму, що дозволило вдосконалити такі поняття як «суб’єкт права на конституційну скаргу», «об’єкт права на конституційну скаргу». Проведено аналіз конституційного законодавства України та окремих країн Центральної Європи на предмет конституційної регламентації права на конституційну скаргу та її умов прийнятності при зверненні до органів конституційного судочинства. Окреме місце у роботі виділено аналізу практики розгляду конституційних скарг органами конституційної юрисдикції таких країн Центральної Європи як Польща, Словаччина, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Словенія, для чого проаналізовано конституційні акти та спеціальні закони даних держав, що присвячені регламентації такого інституту. Розроблено понятійно-категорійний апарат щодо функціонування права на конституційну скаргу в Україні, визначено його елементний склад. Правом на конституційну скаргу пропонується називати визнану державою за правосуб’єктною особою міру можливої поведінки спрямованої на захист порушеного права шляхом використання спеціально передбаченої законодавством форми діяльності, що включає право вимоги, надання такого права та можливості його реалізації у встановленому спеціальним законом порядку. У роботі розглянуто розвиток конституційної скарги як форми конституційного контролю захисту основних прав і свобод в Україні, що дозволило за допомогою формаційного (стадіального) методу історичного розвитку людства виокремити основні етапи розвитку інституту конституційної скарги в нашій державі. У роботі наголошено на особливій ефективності конституційної скарги як процесуального засобу захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні та запропоновано розглядати конституційну скаргу не просто як ще один механізм судового захисту, а як засіб впливу на якість чинного законодавства, нормування захисту прав особи в якому не залежить від того, в яких умовах воно (право) реалізується. Під час проведення дослідження було здійснено аналіз функціональних напрямів права на конституційну скаргу як інструменту захисту конституційних прав і свобод особи, що сприяло виокремленню подвійного значення конституційної скарги, що полягає у тому, що остання з точки зору її функціональної спрямованості є одночасно засобом відновлення порушеного права людини та способом реалізації конституційного контролю та наведено алгоритм такої «двоєдиної» дії. В ході виконання дисертаційного дослідження приділено особливу увагу конституційно-правовій регламентації умов подання конституційної скарги в Україні та країнах Центральної Європи, та запропоновано авторське визначення дефініції «прийнятність конституційної скарги» (конституційно-правова визначеність сукупності умов відповідності звернення особи до Конституційного Суду України з письмовим клопотанням про перевірку на відповідність Конституції України (конституційність) закону або його частини). Також вперше наголошено на конституційному контролі Конституційним Судом України через конституційну скаргу та надано дефініцію даного поняття, також виокремлено його характерні особливості. Також проаналізовано досвід окремих країн Центральної Європи щодо розгляду уповноваженими інстанціями конституційної скарги (Словаччина, Польща, Угорщина, Латвія, Чорногорія, Хорватія, Грузія) і встановлено, що деякі аспекти конституційно-правового регулювання конституційної скарги та права на неї саме Словацької Республіки Україна може запозичити. Дата реєстрації 2024-01-08 Додано в НРАТ 2024-01-08 Закрити