Реєстраційний номер
0824U000223, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогнозування результатів мікрохірургічного лікування аневризм передньої сполучної артерії головного мозку.
Здобувач
Шкіль Іван Олексійович,
Керівник Смоланка Володимир Іванович
Опонент Сон Анатолій Сергійович
Опонент Зорін Микола Олександрович
Опонент Нетлюх Андрій Михайлович
Рецензент Пулик Олександр Романович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертаційна робота включає теоретичні основи, наукові обгрунтування та висновки з практичної роботи, які можуть застосовуватись для вирішення проблем складного напрямку нейрохірургії АА передньої сполучної артерії шляхом визначення тактики мікрохірургічного втручання на основі знань про особливості патогенезу, мікроанатомії, морфології даної патології. Метою проведеного дослідження стало підвищення ефективності результатів мікрохірургічного лікування хворих з аневризмами ПСА на підставі вивчення даних про особливості клінічних проявів захворювання та на основі розробки вибору індивідуального підходу до планування оперативного втручання, що впливало на прогнозування результатів хірургічних втручань. Основна увага була зосереджена на мікрохірургічній тактиці при лікуванні саме розірваних мішковидних аневризм.
Також було доведено, що будь-який із таких факторів, як от формування внутрішньомозкової гематоми, внутрішньошлуночкового крововиливу чи вираженого ангіоспазму незалежно впливали на тяжкість стану пацієнтів або поєднувались.
Вагомим фактором, що призводив до значного погіршення стану і збільшення рівня інвалідизації та смертності серед хворих з даною патологією, був повторний розрив аневризми в передопераційному періоді. Повторні розриви аневризм ПСА після поступлення в стаціонар виникали досить часто і становили 15,3% від загальної кількості пацієнтів, пролікованихнами. Найчастіше повторний розрив відбувався протягом перших 8 діб від першого розриву, що свідчить про необхідність закриття аневризми мікрохірургічним шляхом протягом цього часу. Основними доведеними чинниками погіршення стану пацієнтів після повторного крововиливу були наявність розповсюдженого ангіоспазму, збільшення розмірів внутрішньомозкової гематоми та дислокації серединних структур, а також більш масивних внутрішньошлуночкових крововиливів. У 26,7% пацієнтів стан після повторного розриву погіршувався до 5 ступеня за шкалою Hunt-Hess.
Під час аналізу результатів мікрохірургічного лікування розірваних аневризм ПСА було встановлено, що відтерміновані операції мали більш сприятливі наслідки, ніж хірургічні втручання, проведені в перші дні від дебюту кровотечі із аневризми. Однак, тактика вичікування при мікрохірургічному лікуванні призводила до збільшення ризику повторних кровотеч із аневризми, що спостерігались у 15,3% пацієнтів. Повторний розрив аневризми ПСА був одним із найбільш значних негативних факторів, що впливали на результати лікування.У зв’язку з цим були проаналізовані основні фактори ризику повторного розриву аневризм ПСА та крововиливів із них, щобвиділити хворих з високим ризиком розвитку повторного розриву аневризм ПСА, яким слід проводити мікрохірургічні оперативні втручання в короткі терміни від виникнення САКу.
На основі власних спостережень нами було зроблено висновки, що ризик виникнення повторних крововиливів внаслідок розриву аневризм ПСА значно залежав від таких факторів, як індекс аневризми 2 і більше, багатокамерності аневризми, наявності ВМГ об’ємом більше 20 см.куб. На основі цих даних розроблено спосіб визначення клінічного прогнозування ризику повторного розриву мішковидних аневризм ПСА за допомогою створеної шкали. На підставі даної шкали можна визначати хворих із високим ризиком повторних розривів аневризм ПСА, яких слід намагатись оперувати у перші дні після крововиливу.
Дата реєстрації
2024-01-09
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-09 / 2026-07-01
