Реєстраційний номер
0824U000246, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-12-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогнозування ризику розвитку серцево-судинних ускладнень та удосконалення лікування хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця та супутньою залізодефіцитною анемією
Здобувач
Заяць Ірина Олесандрівна,
Керівник Ханюков Олексій Олександрович
Опонент Тащук Віктор Корнійович
Опонент Більченко Олександр Вікторович
Рецензент Колесник Тетяна Володимирівна
Рецензент Сапожниченко Людмила Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний медичний університет
Опис
Дисертація присвячена підвищенню ефективності прогнозування ризику розвитку серцево-судинних ускладнень та удосконалення лікування хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця та залізодефіцитною анемією на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень.
Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні задачі: з’ясувати фактори, що впливають на ризик розвитку серцево-судинних подій (розвиток ГІМ, прогресування СН) у хворих похилого віку з ІХС та супутньою залізодефіцитною анемією; виявити предиктори та розробити прогностичні моделі оцінки ризику розвитку гострого інфаркту міокарда і прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця та супутньою залізодефіцитною анемією; оцінити особливості клінічного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі супутньої залізодефіцитної анемії; вивчити вплив застосування L-аргініну (на тлі стандартної терапії) на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця у пацієнтів з супутньою залізодефіцитною анемією.
Обстежено 95 хворих, які пройшли триетапне дослідження. Під час І етапу (клініко-анамнестичне дослідження) було проаналізовано архівні дані продовж останніх 8 років для пошуку факторів ризику на момент госпіталізації, які б могли вплинути на розвиток нефатальних серцево-судинних подій (ГІМ і прогресування СН). ІІ етап відповідав статистичному дослідженню, метою якого було виявлення кореляційних зв’язків між виділеними факторами ризику і нефатальними подіями (ГІМ, прогресування СН), визначення прогностично значущих факторів для побудови математичних моделей прогнозування ризику розвитку інфаркту міокарду і прогресування СН. Завданням ІІІ етапу (проспективне клінічне дослідження) було вивчити вплив L-аргініну (на тлі стандартної терапії) на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця, клініко-лабораторні показники та результати інструментальних досліджень у пацієнтів похилого віку з ІХС і супутньою залізодефіцитною анемією впродовж динамічного спостереження (контроль через 3 міс.; 6 міс.).
Наукова новизна отриманих результатів. Доведено, що супутня ЗДА легкого і середнього ступеню у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця погіршує клінічний перебіг основного захворювання і сприяє розвитку серцево-судинних подій (ГІМ і прогресування СН), підвищує частоту повторних госпіталізацій (р <0,001) і призводе до збільшення їх тривалості на 28,1%.
Вперше визначено предиктори ризику розвитку гострого інфаркту міокарду у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутньою залізодефіцитною анемією: тривалість ГХ, рівень гемоглобіну загального холестерину, ЧСС, ПАТ. Отримано нові дані щодо факторів ризику прогресування хронічною серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця та супутню залізодефіцитну анемію. Це вік, тривалість ФП, наявність ХХН, рівні ЧСС і гемоглобіну.
Вперше розроблені прогностичні моделі оцінки ризику розвитку гострого інфаркту міокарда та прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця та супутньою залізодефіцитною анемією.
Доповнені наукові дані щодо ефективності додаткового призначення L-аргініну в комплексному лікуванні ішемічної хвороби серця з супутньою ЗДА у хворих похилого віку.
Практичне значення отриманих результатів. Для стратифікації ризику розвитку гострого інфаркту міокарду у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутньою залізодефіцитною анемією рекомендовано визначати наступні прогностичні фактори: тривалість ГХ, рівні ЧСС, ПАТ, загального холестерину, гемоглобіну.
Для вивчення ризику прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця та супутню залізодефіцитну анемію слід виявляти такі прогностичні фактори як вік, тривалість ФП, наявність ХХН, рівень ЧСС і гемоглобіну.
Для підвищення ефективності лікування хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця та залізодефіцитною анемією, рекомендовано додавання L-аргініна до стандартної терапії ІХС і ЗДА за схемою: р-р д/инф. 42мг/мл 100 мл впродовж 7-10 днів; з наступним прийомом його пероральної форми – курсом 30 днів сироп 5 мл 3 рази на добу, повторні курси на 2 міс та 5 міс.
Дата реєстрації
2024-01-10
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-10 / 2026-07-01
