Реєстраційний номер
0824U000255, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
01-02-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Вивчення ефективності лікування та прогнозування перебігу сезонного алергічного риніту у дітей з урахуванням циркадіанного молекулярного годинника
Здобувач
Щербак Вікторія Валеріївна,
Керівник Крючко Тетяна Олександрівна
Опонент Уманець Тетяна Рудольфівна
Опонент Беш Леся Василівна
Рецензент Бойко Дмитро Іванович
Рецензент Таряник Катерина Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний медичний університет
Опис
Алергічний риніт є одним із найпоширеніших хронічних захворювань серед алергічних захворювань респіраторного тракту, медико-соціальна значимість якого підкреслюється поширеністю не лише серед дорослого населення, але й в педіатричній популяції.
Мета дослідження: оптимізація критеріїв прогнозування перебігу сезонного алергічного риніту у дітей з урахуванням рівнів імунологічних маркерів ІЛ-33 й ST2 та підвищення ефективності протокольного лікування на підставі вивчення мРНК генів циркадіанного молекулярного годинника.
Дослідження імунологічних показників у пацієнтів із САР виявило статистично значиме підвищення рівнів ІЛ-33 (21,42±0,89 пг/мл) та ST2 (38,56±2,280 нг/мл) в порівнянні з аналогічними показниками в групі здорових дітей (10,16±0,43 пг/мл та 19,69±0,67 нг/мл відповідно, р<0,001), що підтвердило їх роль в патогенезі алергічного запалення та дозволило розширити уявлення про імунопатогенетичні механізми реалізації алергічного риніту.
При порівнянні кореляційних асоціацій було встановлено пряму сильну залежність між рівнем ІЛ-33 і його рецептором ST2 (r=0,83; p<0,001) та тяжкістю назальних клінічних симптомів (r=0,80; p<0,01) з високим ступенем достовірності даних та статистично значимий середньої сили зв'язок між ІЛ-33 та ST2 з топічною назальною (r=0,52; p<0,001 й r=0,38; p<0,05) та системною еозинофілією (r=0,34; p<0,05 й r=0,31; p<0,05), що підкреслює їх діагностичну значимість в якості критеріїв алергічного запалення. Також встановлена пряма середньої сили залежність між рівнями ІЛ-33 та IgE (r=0,41; p<0,01), що підтверджує природу IgE-обумовлених алергічних реакцій та визначає місце ІЛ-33 в алгоритмі діагностики пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. Створення кореляційної моделі взаємозалежностей між рівнями ІЛ-33 та ST2 з різними клініко-імунологічними детермінантами дозволило підтвердити алергічну природу назальної реактивності у хворих із симптомами риніту та підкреслити значимість даних цитокінів в патогенезі пацієнтів із сезонним алергічним ринітом.
Під час проведеного нами регресійного аналізу були виявлені такі незалежні предиктори тяжкості сезонного алергічного риніту як «обмеження діяльності» та вираженість «носових симптомів» за опитувальником якості життя, значення ІЛ-33, ST2 та IgА. У зв’язку з тим, що фенотипово коморбідні хворі (пацієнти із САР та бронхіальною астмою) характеризувалися тенденцією до статистично значимого превалювання більш тяжкого перебігу захворювання з відповідно вищими значеннями ІЛ-33 та його рецептора ST2 у порівнянні з хворими з ізольованим САР було визначено порогові значення IЛ-33 (23,75 пг/мл) та ST2 (36,81 нг/мл) з високим рівнем чутливості (92,3% для обох показників) та специфічності (96,6% та 72,4% відповідно), що має прогностичну значимість для розвитку бронхіальної реактивності та ранньої верифікації БА у дітей із сезонним алергічним ринітом.
Отримані в ході молекулярно-генетичного обстеження результати дослідження експресії мРНК генів bmal1 та per1 свідчать про дисрегуляцію периферичного молекулярного циркадіанного годинника у букальному епітелії пацієнтів із сезонним алергічним ринітом, що відображається у вигляді порушення експресії даних генів як у ранковий (вранішній рівень експресії мРНК гену bmal1 був майже у два рази вищим порівняно з вечірнім, хоча й не мав статистичної значимості, p>0,05), так і у вечірній час (медіана експресії мРНК гену per1 була статистично значимо вищою у вечірній час (1,19 (0,59-1,79)2-ΔСt проти її ранкових значень 0,58 (0,26-0,82)2-ΔСt, p<0,05).
У групі пацієнтів із САР, які приймали протокольне лікування зранку, в динаміці спостереження (до та після проведеної терапії) не було зафіксовано істотних відмінностей активності як експресії гену bmal1 (0,34 (0,20-0,59)2-ΔСt проти 0,75 (0,22-1,60)2-ΔСt; p>0,05), так і гену per1 (0,66 (0,56-1,30)2-ΔСt проти 0,81 (0,44-0,93)2-ΔСt; p>0,05). У хворих із САР, які приймали препарати у вечірні години були виявлені статистично значимо вищі рівні медіани експресії гену per1 у ранкові години порівняно із показниками до початку терапії (0,97 (0,29-1,37)2-ΔСt проти 0,43 (0,19-0,60)2-ΔСt, p<0,05). Також відмічено статистично значиме зниження рівнів медіани експресії мРНК гену bmal1 у вранішні години (0,29 (0,14-0,65)2-ΔСt проти 1,28 (0,60-1,60)2-ΔСt, p<0,05) та достовірне зниження медіани експресії мРНК гену per1 в клітинах букального епітелію у вечірні години – 0,84 (0,44-1,30)2-ΔСt проти 0,39 (0,29-0,85)2-ΔСt, (p<0,05) у порівнянні із значеннями до початку лікування. Таким чином, застосування протокольного лікування у вечірній час продемонструвало порівняно краще відновлення експресії позитивної та негативної регуляторної ланки молекулярного циркадіанного годинника у порівнянні з ранковим прийомом ліків.
Ключові слова: алергічний риніт, алергія, діагностика, циркадіанний молекулярний годинник, циркадний ритм, гени годинника, bmal1, per1, букальний епітелій, лікування, діти, спектр сенсибілізації, біомаркер, цитокіни, бронхіальна астма.
Дата реєстрації
2024-01-10
Додано/оновлено в НРАТ
2025-01-17 / 2026-08-19
