Дисертація доктора філософії. Костенко Альона Андріївна. Клініко-морфологічне обґрунтування хірургічного лікування тубулярних грудей ІІ типу

Реєстраційний номер

0824U000285, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

12-06-2024

Статус

Захищена

Назва роботи

Клініко-морфологічне обґрунтування хірургічного лікування тубулярних грудей ІІ типу

Здобувач

Костенко Альона Андріївна,

Керівник Жернов Олександр Андрійович
Опонент Смоланка Іван Іванович
Опонент Литвиненко Олександр Олександрович
Опонент Галайчук Ігор Йосипович
Рецензент Мясоєдов Станіслав Дмитрович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

У дисертації представлена розробка нової методики хірургічного лікування пацієнток з тубулярними грудьми ІІ типу на основі клінічних і морфологічних досліджень кровообігу тканин тубулярних молочних залоз з метою вирішення актуального наукового завдання – покращити результати хірургічного лікування тубулярних грудей ІІ типу та зменшити частоту післяопераційних ускладнень і повторних коригуючих операцій. Відповідно до розробленої програми (з використанням методів наукового дослідження) науково-дослідницька робота виконана в шість етапів. На першому етапі проведено аналіз науково-інформаційних ресурсів з метою вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду стосовно хірургічного лікування тубулярних грудей у жінок. Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що аномалії розвитку грудей у жінок зустрічаються доволі часто. Тубулярні груди відносяться до мальформацій сполучної тканини, які проявляються в пубертатному періоді. Ступінь їх вираженості варіює від ледь помітної до вираженої, тож патологія викликає психоемоційні розлади й знижує соціальну адаптацію пацієнток. За даними Javier Oroz-Torres et al., пацієнтки з тубулярними грудьми типу ІІ звертаються в клініку задля корекції частіше (54,76%), ніж з типом І чи ІІІ. 3 Морфологічні дослідження даної патології показали порушення відкладення колагену та зміни в усіх стромальних компонентах грудей у зоні мальформації. Предметом дискусії залишаються причини виникнення фіброзу від дерми й до фасції, появи фіброзного кільця, а також дифузної кровоточивості тканин під час оперативних втручань на тубулярних грудях. Найбільше методик хірургічної корекції розроблено для тубулярних грудей ІІ типу. При виконанні стандартних методик ми звернули увагу на те, що висока препекторальна дисекція підвищувала ризик порушення кровопостачання клаптя. З іншого боку, мобілізація лише центральної частини залози й розсікання її вздовж не завжди дозволяла покрити нижній полюс імпланта до рівня субмамарної складки, що призводило у віддаленому післяопераційному періоді до пальпації імпланта в нижньому полюсі грудей. До того ж виникав ризик розвитку нерівності контуру нижнього полюса грудей за рахунок скорочення залозистого клаптя й утворення подвійної субмамарної складки («double-bubble»). Також звернули увагу на високий, порівняно з нормою, рівень васкуляризації мобілізованої залозистої тканини. Високий рівень ускладнень і все вищевикладене стало передумовою для вдосконалення методу хірургічної корекції даної патології, а також до поглибленого вивчення морфологічних особливостей тканин тубулярних грудей та особливостей кровопостачання залозистої тканини тубулярних грудей на макро- й мікроскопічному рівні. Системний аналіз джерел наукової інформації забезпечив можливість визначення на другому етапі роботи мети й завдань дослідження, розробити план, вибрати методи та обґрунтувати оптимальний обсяг дослідження. Дослідження, проведені на базі ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» НАМН України в період з 2007 по 2020 рр., охоплюють 92 пацієнток і включають морфологічну та клінічну складову. Для виконання клінічного дослідження 54 пацієнтки розподілили на дві групи. Основну групу становлять 28 пацієнток, прооперованих за новою 4 методикою. Для порівняння взяті 26 пацієнток, прооперованих за методикою A. Mandrakas (ретроспективний аналіз) з 2007 по 2012 рр. Кровопостачання тубулярних грудей не було описано в літературі. Областю нашого дослідження стали особливості ангіоархітектоніки молочної залози та локалізація найбільших судин для планування реконструктивної операції. Усім пацієнткам основної групи та групи порівняння проводили доопераційне ультразвукове дослідження грудей. У 10 пацієнток було виконано МРТ грудей з контрастом. Для виконання морфологічного дослідження пацієнток розподілили на три групи (38 пацієнток): основну групу, групу порівняння та групу з нормальною структурою молочної залози. Під час хірургічного лікування пацієнток з різними типами тубулярних грудей за різними методиками операцій з 2012 по 2020 рр. у 15 пацієнток були взяті зразки залозистого клаптя разом із поверхневою фасцією з мобілізованої центральної частини молочної залози (основна група). Для порівняння взяли аналогічні зразки у 15 пацієнток з гіпоплазією молочних залоз під час ендопротезування. Такий вибір групи порівняння обумовлений тим, що однією з ознак тубулярних грудей є гіпоплазія квадрантів молочної залози. Незважаючи на візуальну подібність цих патологій, нашим завданням було виявлення морфологічних відмінностей між ними (як у структурі тканин, так і в їх кровопостачанні). Спочатку порівняли випадки гіпоплазії грудей з нормою, потім тубулярні груди ІІ типу з нормою.

Дата реєстрації

2024-01-11

Додано/оновлено в НРАТ

2025-01-17 / 2026-07-01