Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000298, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Примірний договір у цивільному праві України Здобувач Абрамчук Дмитро Віталійович, Керівник Федорченко Наталія Володимирівна Керівник Лукасевич-Крутник Ірина Степанівна Опонент Коссак Володимир Михайлович Опонент Дзера Ірина Олександрівна Рецензент Слома Валентина Миколаївна Рецензент Марценко Наталія Степанівна Опис 1. Актуальність проведення дисертаційного дослідження зумовлена тим, що принцип свободи договору, який знаходить своє закріплення у нормах цивільного законодавства та забезпечує учасникам приватноправових відносин можливість вільно обирати контрагентів і визначати умови договору, в окремих випадках підлягає обмеженню в силу специфіки правової природи певних цивільних правовідносин. Йдеться, зокрема, про норми, присвячені правовому регулюванню відносин із укладення цивільно-правових договорів на основі примірних, основне призначення яких зводиться до того, що вони визначають бажану з точки зору держави модель договірного зобов’язання, а також спрощують процес узгодження договірних умов. Водночас в умовах адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Європейського Союзу примірний договір може сприйматися як атавізм планових договорів, що отримали значне поширення у період існування УРСР. З іншого боку, чимала практика застосування конструкції примірних договорів з метою правового упорядкування договірних відносин у різних сферах цивільного обігу свідчить про об’єктивну необхідність модернізації примірних договорів, а також розробки для них найбільш оптимальної конструкції, що відповідає потребам ліберального приватного права. Мета дисертаційного дослідження полягає у формуванні нових теоретичних положень щодо концепції примірного договору та вироблення на цій основі наукових висновків, спрямованих на розвиток доктрини цивільного права, удосконалення цивільного законодавства та узагальнення судової практики. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають внаслідок укладення та виконання цивільно-правових договорів на основі примірних. У процесі дослідження використано філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, серед яких: історичний метод, діалектичний метод, метод аналізу та синтезу, індуктивний та дедуктивний методи, порівняльно-правовий метод, використання судової практики, метод правового моделювання. Теоретичні та практичні результати дослідження полягають у тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані для подальших досліджень правової природи примірних договорів, а також з метою вдосконалення чинного вітчизняного законодавства у цій сфері. Зокрема, вони можуть бути використані: – у нормотворчій діяльності – для удосконалення законодавства в частині застосування конструкції примірного договору при укладанні, зміні, припиненні цивільно-правових договорів; – у науково-дослідній сфері – як методологічне підґрунтя для подальших науково-теоретичних досліджень правової природи примірних договорів; – у правозастосовчій діяльності – при безпосередньому застосуванні конструкції примірного договору на стадіях укладення та виконання цивільно-правових договорів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням конструкції примірного договору в Україні. Результати дослідження конкретизовані в таких основних наукових положеннях: запропоновано визначення поняття примірного договору; доведено притаманність правовій природі примірного договору дуального характеру, що полягає у сприйнятті його і як особливого нормативно-правового акту, і цивільно-правового договору; обґрунтовано доцільність розширення закріпленого законодавчо переліку суб’єктів рекомендування примірних договорів органами місцевого самоврядування як самостійними суб’єктами затвердження їх змісту; запропоновано з метою уникнення випадків хибного ототожнення понять «типовий договір» і «типові умови» запозичити досвід європейських держав у частині заміни терміну «типові умови» терміном «стандартні умови»; удосконалено розуміння змісту примірного договору як сукупності ініціативних та обов’язкових умов, що затверджуються уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування для використання їх суб’єктами цивільно-правових відносин при укладенні договорів; обґрунтовано висновок, що нормотворчість у частині затвердження типових договорів у цілому повинна бути зведена до мінімуму з обов’язковою обґрунтованістю необхідності використання типових договорів у межах цивільно-правового регулювання як виняткового інструменту державного впливу та ін. Дата реєстрації 2024-01-11 Додано в НРАТ 2024-01-11 Закрити