Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000345, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-02-2024 Статус Захищена Назва роботи Адміністративна відповідальність за порушення правил карантину Здобувач Бурченко Юлія Василівна, Керівник Міщук Інна Володимирівна Опонент Логвиненко Борис Олексійович Опонент Рєзнік Олег Миколайович Рецензент Цимбалюк Валерій Іванович Рецензент Швець Оксана Михайлівна Опис Дисертаційну роботу присвячено розкриттю сутності та механізму притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину та обґрунтуванню основних ідей удосконалення цього правового інституту. На основі проведеного аналізу історичних та наукових джерел з’ясовано, що боротьба людства з інфекційними хворобами почалася з давніх часів, зокрема, відомості про перші епідемії знаходимо ще в літописах періоду Київської Русі. Із здобуттям Україною незалежності відбувається криміналізація порушення правил боротьби з епідеміями у кримінальному законодавстві України. Інститут адміністративної відповідальності за порушення правил карантину виникає в умовах світової пандемії COVID-19 (2019 рік). Проаналізувавши наукові підходи до визначення поняття адміністративної відповідальності та її ознак, запропоновано розглядати під адміністративною відповідальністю за порушення правил карантину правовідносини, що виникають в результаті порушення встановлених законодавством України адміністративних та медико-санітарних заходів між органами адміністративної юрисдикції (від держави) та правопорушником і знаходять свій вираз у застосуванні адміністративних стягнень з метою припинення правопорушення, а також попередження поширення інфекційних хвороб та стимулювання позитивної поведінки. Окрему увагу приділено характеристиці складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП. Уточнено положення про об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення щодо порушення правил карантину. Запропоновано розглядати під безпосереднім об’єктом суспільні відносини у сфері забезпечення індивідуального і громадського здоров’я населення щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб. На основі аналізу наукових та практичних джерел обґрунтовано юрисдикційні повноваження органів, уповноважених притягувати до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину. Підкреслено важливу роль суду у цьому процесі з огляду на особливий охоронюваний об’єкт (здоров’я населення), складність кваліфікації через бланкетну будову диспозиції та високий розмір штрафів як вид стягнення. Встановлено, що процесуальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину може бути судовим (за ч. 1 статті 44-3 КУпАП) та адміністративним (за ч. 2 статті 44-3 КУпАП). На підставі аналізу судової практики визначено проблемні аспекти, з якими найчастіше зіштовхуються судді: неправильне посилання на норму, що порушена протиправною поведінкою; формальний підхід до процесу доказування та як наслідок недостатність доказів; неправильне встановлення суб’єкта відповідальності, що виявляється на стадії встановлення обставин справи. Окрему увагу акцентовано на помилках, що допускаються на стадії складання протоколів про адміністративну відповідальність, яка має визначальне значення для подальшого розгляду та вирішення справи. Охарактеризовано особливості нормативного закріплення карантину в зарубіжних державах, яке зазвичай відбувається на рівні законів уже існуючих (Німеччина, Франція, Австрія) або спеціально-прийнятих (Італія, Велика Британія), тоді як конкретні правила деталізуються в указах адміністративних органів, які виконують функції у сфері охорони здоров’я (Німеччина, Франція, Австрія, США). Визначено перспективні напрями його застосування в Україні. Комплексне вивчення сучасного стану притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину дозволило узагальнити проблемні аспекти досліджуваного інституту. Виділено такі основні напрями удосконалення інституту адміністративної відповідальності за порушення правил карантину: 1. Нормативно-правовий напрям стосується внесення змін до чинного законодавства з метою покращення інституту я адміністративної відповідальності загалом та щодо правил карантину, зокрема. 2. Інституційний напрям передбачає оптимізацію та законодавче забезпечення органів (посадових осіб), уповноважених розглядати та складати протоколи за статтею 44-3 КУпАП. 3. Процесуальний напрям окреслює зміни у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Запропоновано спростити порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо порушення правил карантину. 4. Правозастосовний напрям стосується практичної діяльності органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо правил карантину. Запропоновано створити алгоритми дій для органів, уповноважених притягувати до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину з метою мінімізації їх помилок на практиці. 5. Інформаційний напрям передбачає створення інформаційного простору та належних умов для взаємодії між державними органами, експертами, лікарями та населенням. Йдеться насамперед про запровадження спільних комунікаційних платформ з залученням засобів масової інформації з метою достовірного та різнобічного інформування населення. Дата реєстрації 2024-01-15 Додано в НРАТ 2024-01-15 Закрити