Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000414, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-02-2024 Статус Захищена Назва роботи Граматичне освоєння англійських запозичень в українській мові початку XXI століття Здобувач Прийма Лада Юріївна, Керівник Шрамко Руслана Григорівна Опонент Левченко Тетяна Миколаївна Опонент Бугайова Оксана Іванівна Рецензент Павлова Ірина Григорівна Рецензент Педченко Світлана Олександрівна Опис У дисертації з’ясовано особливості граматичної адаптації англізмів у сучасній українській мові, проаналізовано специфіку функціювання цих одиниць у текстах різних дискурсів. Обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання, з’ясовано об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено зв’язок дисертації з науковими програмами й темами, репрезентовано джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, а також окреслено апробацію результатів розвідки. Актуальність теми дисертації пов’язана з нагальною потребою описати особливості морфолого-синтаксичної адаптації англійських запозичень через неусталеність їхнього функціювання в граматичній системі української мови. Незважаючи на наявність деяких розвідок в зазначеній царині, в україністиці відсутнє системне дослідження, яке б вичерпно характеризувало всі риси граматичної адаптації англізмів, зокрема потенціал уживання одиниць із різним ступенем засвоєння в текстах різних дискурсів. Інтегрування різними дискурсами одиниць англійського походження визначає потребу не лише ґрунтовно дослідити всі аспекти їхнього граматичного входження, але й представити їх у зв’язку з адаптацією цих одиниць на інших (фонетичному, графічному, словотвірному, лексико-семантичному й комунікативному) рівнях мови. Наукова новизна дисертації полягає в детальному аналізі особливостей граматичної адаптації англізмів різних частин мови з урахуванням найтиповіших рис їхнього вживання в різних дискурсах. У дослідженні систематизовано термінологійний апарат, з’ясовано чинники, які визначають надходження іншомовних елементів до української лексики. Услід за більшістю науковців поняття «запозичення» потрактовано як перенесення одиниць різних рівнів з однієї мови до іншої, а також як результат цього процесу. Запропоновано авторську концепцію екстра- й інтралінгвальних чинників такого явища. Вичленувано принципи класифікування англізмів в українській мові (морфологічний, семантичний, тематичний, хронологічний, стилістичний, джерело надходження, ступінь асиміляції). Випрацювано власну тематичну й семантичну класифікації англізмів згідно з обсягом позначуваних ними понять та особливостями семантичної структури. Схарактеризовано проблему активного запозичення англізмів у контексті лінгвоекологічного здоров’я української мови: запропоновано врегульований підхід до вживання цих одиниць. Проаналізовано особливості реалізації граматичних категорій англійськомовних запозичень різних частин мови. Установлено, що англізми-субстантиви функціюють у межах відмінково-числових парадигм і можуть мати I, II, III або нульову відміну. Унаслідок неповної граматичної асиміляції деякі засвоєні іменники демонструють варіативність відмінкових форм. Англізми набувають родової належності на основі формального й семантичного параметрів. Більшість англізмів має повну числову парадигму; одиниці з неповною парадигмою можуть бути сингулярними чи плюральними. Якісні прикметники та якісно-означальні прислівники англійського походження здебільшого мають здатність ступенюватися. Нормативно неступеньовані одиниці подеколи реалізують контекстуально визначену категорію градуальності. Визначено перевагу англізмів II дієвідміни над представниками I дієвідміни, одиниць недоконаного виду – над доконаним, а перехідних дієслів – над неперехідними. Англізми-вербативи реалізують дійсний, умовний і наказовий способи. Процесуальне й результативне аспектуальні значення дієслів виявлено в грамемах доконаного й недоконаного видів. Англізми реалізують категорію активного та пасивного стану залежно від особливостей предикативно-об’єктних зв’язків. Дієслова-англізми дійсного способу мають повну парадигму особово-часових форм за винятком імперсональних одиниць. Подеколи відбувається транспонування категорій часу, способу й виду. У дисертації розширено наявну класифікацію функцій англізмів, продемонстровано специфіку вияву цих функцій у різних дискурсах. З’ясовано, що реалізація номінативної, компресійної та стилістичної функцій запозичень має дискурсоспецифічний характер, тоді як дериваційна функція є вторинною. Хоча всі чотири функції виявлено в масмедійному, художньому й науковому дискурсах (за винятком стилістичної функції в останньому), особливості їхнього вияву варіюються залежно від аналізованого оточення. Схарактеризовано дискурсоспецифічні параметри граматичного засвоєння англізмів. За ступенем граматичної адаптації аналізовані дискурси ранжовано (від найнижчого до найвищого) так: інтернетний, масмедійний, художній, науковий. Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в посібниках із морфології, лексикології, практики перекладу, науково-дослідній роботі філологів, лексикографічній практиці, а також під час розробки положень державної мовної політики, спрямованої на збереження лінгвоекологічного балансу. Дата реєстрації 2024-01-16 Додано в НРАТ 2024-01-16 Закрити