Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000418, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Прогнозування та профілактика порушень постнатальної адаптації незрілого травного каналу у передчасно народжених дітей

Здобувач

Добрик Дмитро Сергійович,

Керівник Добрянський Дмитро Олександрович
Опонент Мавропуло Тетяна Карлівна
Опонент Похилько Валерій Іванович
Опонент Воробйова Ольга Володимирівна
Рецензент Корнійчук Олена Петрівна

На здобуття

Доктор філософії, 228, Педіатрія

Дата захисту

23-01-2024

Опис

Некротизуючий ентероколіт (НЕК), ранній та пізній неонатальний сепсис (РНС та ПНС), залишаються важливими клінічними проблемами, які подовжують тривалість госпіталізації, збільшують видатки, підвищують імовірність довгострокових негативних наслідків і смертність. Ключовим механізмом запобігання виникненню цих захворювань є успішна постнатальна адаптація незрілого травного каналу (ТК), яка у передчасно народжених дітей відбувається у суттєво відмінних умовах порівняно зі здоровими доношеними новонародженими. Патогенетично обґрунтованим втручанням у групі найбільш незрілих немовлят може бути додаткове імунне харчування, зокрема ентеральне призначення лактоферину (ЛФ) та пробіотиків. Актуальним також залишається прогнозування виникнення захворювань, пов’язаних з порушеннями постнатальної адаптації незрілого ТК та пошук додаткових методів їх ранньої діагностики. Все вище зазначене визначило мету дослідження – удосконалити медичну допомогу передчасно народженим дітям з порушеннями постнатальної адаптації незрілого ТК шляхом виявлення немовлят з відповідним ризиком і впровадження профілактичних заходів, опрацьованих на підставі отриманих клінічних і лабораторних даних. Для досягнення мети були вивчені чинники ризику, частота і структура захворювань, пов’язаних із порушенням адаптації незрілого ТК у передчасно народжених дітей; визначено діагностичну значущість фекального кальпротектину (ФК) як маркера запального статусу незрілого ТК у прогнозуванні захворювань, пов’язаних з порушенням його адаптації, а також оцінено вплив застосування ЛФ на рівні ФК; вивчено клінічну ефективність ентерального застосування ЛФ та пробіотика L. reuteri DSM 17938 у профілактиці НЕК та ПНС, а також вплив цього пробіотика на формування кишкової мікробіоти та зв’язок останньої з виникненням цих захворювань; розроблено стратегію виявлення немовлят з ризиком виникнення захворювань, пов’язаних з незрілістю ТК, а також комплекс профілактичних заходів. Загалом 164 дитини були залучені у дослідження в перші 72 години життя. Усі немовлята народились у терміні гестації (ТГ) ≤ 32 тижнів з масою тіла (МТ) ≤ 1500 г. Робота виконувалась на 3 етапах та у 4 напрямках. Пацієнти лікувались і перебували під спостереженням у відділеннях інтенсивного та постінтенсивного лікування КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» протягом 2019-2022 рр. За підсумками багатофакторного логістичного регресійного аналізу лише три чинники ризику незалежно та достовірно впливали на ризик виникнення ПНС і НЕК: вік початку мінімального ентерального харчування (ЕХ); кількість епізодів зниженої толерантності до ЕХ та потреба у замісних трансфузіях еритроцитарної маси. У проспективному дослідженні клінічної ефективності ЛФ не було виявлено достовірних відмінностей між групами за частотою виникнення ПНС й іншою тяжкою захворюваністю. Діти, які отримували ЛФ, достовірно скоріше досягали повних об’ємів ЕХ, а немовлята з ТГ ≤ 28 тиж із групи ЛФ достовірно скоріше виписувались додому. Рівні ФК на першому тижні життя достовірно не відрізнялись у дітей із групи ЛФ та порівняння. Динаміка показників ФК немовлят в обидвох групах також не була статистично вірогідною. Рівні ФК на першому тижні життя у дітей, які в подальшому захворіли на ПНС та НЕК, достовірно не відрізнялись від цього показника у дітей без цих захворювань. Рівні ФК на першому тижні життя у немовлят, які хворіли на РНС, були достовірно вищими порівняно з дітьми без цього захворювання. За даними ROС-аналізу встановлено, що показник ФК 373,9 мкг/г мав чутливість 71 % та специфічність 63 % щодо виявлення РНС у передчасно народжених немовлят. Призначення L. reuteri DSM 17938 не впливало на частоту НЕК ІІ+ стадії, ПНС та загальну смертність, проте достовірно скорочувало загальну тривалість госпіталізації у дітей з ТГ ≥ 28 тиж та асоціювалось з недостовірно скорішим досягненням повного об’єму ЕХ. Менша загальна кількість бактерій у випорожненнях та низька частота виявлення E. coli достовірно асоціювались із виникненням ПНС. Водночас, менша кількість Klebsiella pneumonia у випорожненнях немовлят в перший тиждень життя достовірно корелювала з виникненням НЕК в подальшому. Отримані результати дозволили розширити наукові уявлення про особливості адаптації незрілого ТК у передчасно народжених дітей з ТГ ≤ 32 тиж та МТ при народженні ≤ 1500 г, оцінити прогностичну значущість клінічних і лабораторних даних щодо захворювань, які виникають внаслідок порушень цієї адаптації, а також оцінити ефективність відповідних нових методів профілактики.