Реєстраційний номер
0824U000438, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-02-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки
Здобувач
Горлова Людмила Леонідівна,
Керівник Гриньова Марина Вікторівна
Опонент Поляков Андрій Олександрович
Опонент Біда Олена Анатоліївна
Рецензент Ткаченко Андрій Володимирович
Рецензент Бабенко Ірина Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Опис
Дисертаційна робота «Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки» є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки.
Перший розділ «Формування професійно-комунікативної компетентності юристів як педагогічна проблема» присвячено вивченню та аналізу педагогічних аспектів формування професійно-комунікативної компетентності у майбутніх юристів. Підкреслюється важливість розвитку не лише фахових знань, але й навичок ефективної комунікації, які визначають успішну практику в юридичній сфері. У розділі проводиться аналіз сучасних педагогічних стратегій, методик та підходів, спрямованих на покращення процесу формування комунікативних умінь та професійних здібностей у майбутніх юридичних фахівців. Розглядаються теоретичні аспекти педагогічної науки, які пов’язані із визначенням оптимальних стратегій навчання та розвитку, спрямованих на підвищення рівня комунікативної компетентності в межах юридичної освіти.
У другому розділі «Методичні засади професійно-комунікативної підготовки майбутніх юристів» розглядаються ключові методичні аспекти, спрямовані на підготовку майбутніх юристів до успішної професійної діяльності в контексті комунікативних вмінь та навичок. Аналізуються теоретичні основи методики викладання та організації навчального процесу з урахуванням специфіки юридичної освіти.
У третьому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування компетентності майбутніх юристів» розглядається експериментальне дослідження, спрямоване на перевірку та оцінку ефективності педагогічних умов, які сприяють формуванню компетентності у майбутніх юристів. Проводиться аналіз методів та стратегій, що використовуються для впровадження педагогічних інновацій у навчальний процес з метою підвищення якості освіти у сфері юридичної діяльності. В розділі представлені результати експериментального дослідження, включаючи порівняльний аналіз результатів між контрольною та експериментальною групами, а також статистичну обробку отриманих даних. Здійснюється оцінка впливу педагогічних умов на формування та підвищення рівня компетентності здобувачів освіти-юристів. Дослідження робить акцент на практичному значенні отриманих результатів і рекомендаціях для вдосконалення навчального процесу, спрямованих на підвищення ефективності формування компетентності майбутніх фахівців у галузі права через оптимальний вибір педагогічних підходів та умов навчання.
У ході написанні дисертації, ми дійшли таких висновків. Нами здійснено теоретико-методологічний аналіз поняття професійної компетентності, визначено критерії та показники рівнів її сформованості.
Нами експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі шляхом упровадження сконструйованої на її основі програми формування професійної компетентності майбутніх юристів.
Нами визначено рівні сформованості професійної культури майбутніх юристів за такими діагностичними методиками. В експериментальній групі базовий рівень визнали 28,55% майбутніх юристів, у контрольній групі – 27,68% респондентів. На результативному рівні в експериментальній групі зараховано 61,41% майбутніх юристів, у контрольній – 61,77% здобувачів освіти. Рефлексивний рівень зафіксований у 10,04% опитаних експериментальної групи та у 10,55% юристів майбутньої контрольної групи. Значні позитивні зміни відбулися в експериментальній групі. Так, під час контрольного експерименту початковий рівень виявлено у 6,1% майбутніх юристів експериментальної групи (на початковому етапі він був у 28,55% респондентів); продуктивний рівень зафіксовано у 72,6% здобувачів освіти (раніше 61,41%); рефлексивний рівень виявлено у 21,3% майбутніх юристів (у 10,04% здобувачів освіти). У контрольній групі виявлено невеликі позитивні зміни. Так, на етапі контролю базовий рівень виявлено у 23,3% майбутніх юристів (виявлено у 27,68% опитаних); продуктивний рівень зафіксовано у 64,1% здобувачів освіти (був у 61,77%); рівень рефлексії виявили 12,6% майбутніх юристів (таких було 10,55% здобувачів освіти).
Таким чином, використання різноманітних форм, методів і прийомів професійної підготовки сприяє формуванню професійної компетентності здобувачів освіти, дозволяє їм оволодіти способами інтерпретації професійної культури та стратегіями культурологічного дослідження, передбачити можливі проблеми професійної діяльності та визначити шляхи сприяння їм, забезпечуючи при цьому розвиток комунікативних навичок юристів у майбутньому, формування їх професійної культури на основі контекстного навчання.
Дата реєстрації
2024-01-17
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-16 / 2026-07-01
