Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000465, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-02-2024 Статус Запланована Назва роботи Розлади менструальної функції у дівчат-підлітків з порушенням психоемоційної сфери (прогноз, діагностика, лікування). Здобувач Гавенко Ганна Олександрівна, Керівник Диннік Вікторія Олександрівна Керівник Трохимович Ольга Віталіївна Опонент Андрієць Оксана Анатоліївна Опонент Чайківська Еліна Флавіанівна Рецензент Татарчук Тетяна Феофанівна Рецензент Тутченко Тетяна Миколаївна Опис Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі – розширенню уявлень про механізми формування розладів менструальної функції у підлітковому віці, особливостей клінічного перебігу та гормонального забезпечення в залежності від коморбідної психопатології. За результатами генеалогічного аналізу, проведенного в сімʼях дівчат-підлітків з порушенням менструального циклу, встановлено наявність обтяженого сімейного анамнезу у дівчат з аномальними матковими кровотечами (АМК) та олігоменореєю (ОМ), що коморбідні з психічними розладами. У сім'ях дівчат з АМК та ОМ, що коморбідні з психічними розладами, виявлено певні екзогенні та ендогенні чинники при порівнянні з сім'ями здорових дівчат. Виявлено хромосомну нестабільність в лімфоцитах крові дівчат з порушеннями менструальної функції. Проведене комплексне обстеження дівчат-підлітків з розладами менструальної функції виявило відмінності в клінічному перебігу, які залежали від типу порушень менструальної функції і коморбідної психопатології. Було встановлено, що відповідність статевого розвитку віковим параметрам у дівчат з АМК була значно гіршою ніж у підлітків з ОМ. У підлітків з ОМ порушення статевого розвитку суттєво збільшувалися при наявності розладів психічної сфери. Дебют першої менструації до 11 років вірогідно частіше відмічався серед хворих з АМК ніж з ОМ. Визначено, що відсоток підлітків з раннім менархе значно збільшувався у хворих з АМК при психічних відхиленнях (при невротичних і депресивних розладах). При ОМ раннє менархе відмічалося лише при невротичних розладах. Комплексне обстеження дівчат-підлітків виявило серйозні порушення функціонування гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-адреналової систем, які залежали від типу розладів менструальної функції і наявності коморбідної психопатології. Зниження концентрації естрадіолу достовірно збільшувалося у підлітків з АМК при наявності коморбідної психопатології, а саме у дівчат з депресивними розладами. Кількість дівчаток з високими значеннями Т також збільшувалася при наявності психопатології, високі рівні ДГЕА-С, навпаки, при депресивних розладах були відсутні. Виявлено, що ОМ більш ніж у половини дівчат перебігала на тлі гіпоестрогенії, а саме у дівчат з депресивними розладами. Рівень ДГЕА-С більш ніж в половині випадків був змінений в рівній мірі як у бік підвищення, так і зниження незалежно від наявності чи відсутності психопатології. Співвідношення К/ДГЕА-С відображає взаємозв’язок між кортизолом і ДГЕА-С, який має вирішальне значення для балансу стресової системи. Підвищення К/ДГЕА-С у хворих на ОМ відмічалося значно рідше ніж при АМК, а зниження дещо частіше ніж при АМК. Порівняння цього коефіцієнту у дівчаток з порушеннями менструального циклу і наявністю або відсутністю коморбідної нервово-психічної патології виявило суттєве його збільшення у пацієнток без коморбідної патології по відношенню до хворих з коморбідною психопатологією. Це може свідчити, що самі порушення менструацій є для дівчаток достатньо значущою стресорною подією. Виявлено, що вміст гонадотропних гормонів не мав суттєвих розбіжностей у хворих з розладами менструальної функції в залежності від коморбідної психопатології. Проте у дівчат з ОМ по відношенню до пацієнток з АМК достовірно частіше реєструвалися підвищені значення ЛГ. Нормогонадотропінемія була більш характерна для дівчат з АМК. Гіпергонадотропінемія частіше відмічалося у пацієнток з ОМ. Найбільш значні зміни коефіцієнту ЛГ/ФСГ відзначалися у дівчат з ОМ. Доведено участь гормонів кори наднирників у формуванні розладів менструальної функції, з’ясовано особливості взаємовідносин кортизолу і ДГЕА-С при різних за типом порушеннях менструацій і виявлено особливості їх взаємодії в залежності від психопатології, це надає змістовну інформацію про індивідуальні відмінності щодо реалізації реакцій на стрес. Встановлено, що у пацієнток з розладами менструальної функції відбуваються значні зміни у механізмах переносимості стресу. Порушується взаємодія стресового гормону кортизолу і інсуліну. У дівчат з порушеннями менструального циклу виявлено три типи реакції з боку надниркових залоз, які виражалися у підвищені вмісту К, зниженні та коливаннях його в межах фізіологічних значень. Коефіцієнт напруги (К/Ін) не мав суттєвої різниці в залежності від типу порушень і був значно зниженим. Доведено, що основні маркери, які характеризують стан напруги мали особливості своїх значень в залежності від коморбідної психопатології. Рівень К суттєво знижувався при наявності психічних відхилень, зменшувалося значення коефіцієнта напруги. Найбільші зміни реєструвалися у хворих з коморбідною депресією, що може свідчити про певну нестійкість щодо розвитку захисних реакцій у цієї когорти хворих. Дівчата з розладами менструальної функції за типом олігоменореї та аномальних маткових кровотеч в періоді пубертату вимагають динамічного спостереження і потребують проведення не тільки медичного, але й психологічного супроводу. Дата реєстрації 2024-01-17 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити