Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000481, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Правове регулювання трудової діяльності фахівців льотного складу державної авіації України

Здобувач

Бершадська Юлія Володимирівна,

Керівник Могілевський Леонід Володимирович
Опонент Спіцина Ганна Олександрівна
Опонент Костюченко Олена Євгенівна
Рецензент Сичова Вікторія Володимирівна
Рецензент Невядовський Владислав Олегович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

15-03-2024

Опис

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі правового регулювання трудової діяльності фахівців льотного складу державної авіації України. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у тому, щоб з’ясувати сутність та особливості правового регулювання трудової діяльності фахівців льотного складу державної авіації України, а також спираючись на позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід надати пропозиції та рекомендації щодо перспективних напрямів удосконалення загального та спеціального трудового законодавства, норми якого спрямовані на регулювання суспільних відносин у даній сфері. Обґрунтовано, що поняття «авіація» найбільш доцільно розглядати у широкому та вузькому розумінні. Так, відповідно до широкого підходу, вказаний термін слід тлумачити як галузь техніки та транспорту, яка пов'язана із дослідженням, конструюванням, виробництвом, обслуговуванням та експлуатацією повітряних суден, до яких слід віднести: літаки, вертольоти, планери, дирижаблі та інші літальні апарати, а також систем наземного обслуговування, призначених для забезпечення безпеки та ефективності авіаційного руху. У вузькому ж розумінні, авіація - це конкретна галузь транспорту та технології, яка стосується експлуатації, управління та пілотуванням літаків та інших повітряних суден з метою перевезення пасажирів, вантажів, виконання розвідувальних або військових3 операцій, а також здійснення різних аерофотозйомок та наукових досліджень в повітряному просторі. Акцентовано увагу на тому, що поняття «кадри» та «персонал» не є тотожними, адже останній термін є більш ширшим. Так, персонал охоплює всіх працівників та співробітників, які працюють в організації або підприємстві, включаючи керівництво, адміністративний персонал, робітників, спеціалістів з різних галузей, технічний персонал і, звісно ж, кадри. В свою чергу кадри вказують на конкретну групу працівників, які відповідають за управління персоналом, включаючи процеси найму, збереження, розвитку та управління робочою силою в організації. Доведено, що авіаційний персонал - це сукупність осіб, які мають спеціальну теоретичну та практичну професійну підготовку, а також відповідне свідоцтво (сертифікат), та здійснюють трудову діяльність у цивільній або державній авіації, яка спрямована на льотну експлуатацію, випробування, технічне обслуговування повітряних суден, засобів аеронавігації, організацію повітряного руху та використання повітряного простору, забезпечення безпеки польотів, а також виконання завдань у сфері національної безпеки. Виділено характерні ознаки авіаційного персоналу. З’ясовано, що авіаційний персонал в Україні найбільш доцільно поділити на три великі групи: 1) авіаційний персонал державної авіації, що включає працівників, які виконують свої основні обов’язки в авіаційних підрозділах структур державного підпорядкування; 2) авіаційний персонал цивільної авіації, до якого належать особи, які виконують свої основні обов’язки в авіаційних підприємствах цивільних структур; 3) авіаційний персонал експериментальної авіації. До даної групи належать особи, які виконують свої основні обов’язки в авіаційних структурах підприємств, на яких проводяться випробування або дослідно-конструкторські, експериментальні та науково-дослідні роботи.4 Констатовано, що фахівці льотного складу державної авіації займають особливе та надважливе місце в системі авіаційного персоналу України. Наведено низку аргументів на підтвердження даної тези. Встановлено, що трудо-правовий статус фахівців льотного складу державної авіації України представляє собою сукупність визначених нормами загального та спеціального трудового законодавства суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, якими наділяється досліджувана категорія працівників з метою визначення їх положення в системі державної авіації, а також окреслення їх ролі та призначення в ній. Саме трудо-правовий статус характеризує практичну діяльність фахівців льотного складу, а відтак обумовлює специфіку регулювання окремих аспектів їх праці, зокрема: часу роботи, часу відпочинку, особливості зміни та припинення трудових відносин, тощо. Аргументовано, що трудова правосуб’єктність фахівців льотного складу державної авіації представляє собою визначену нормами загального та спеціального трудового законодавства психофізіологічну та інтелектуальну можливість особи вступати у відповідні трудові правовідносини.