Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000530, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем: кримінологічна характеристика та протидія Здобувач Осадчий Богдан Валерійович, Керівник Дикий Олег Вікторович Опонент Балобанова Дар'я Олександрівна Опонент Колодяжний Максим Геннадійович Рецензент Цитряк Віктор Ярославович Рецензент Самойленко Олена Анатоліївна Опис Дисертація є першим комплексним кримінологічним дослідженням злочинів у вигляді привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. На підставі проведеного кримінологічного вивчення було запропоновано обґрунтовані заходи протидії злочинам дослідженого виду. У роботі обґрунтовується, що криміналізація злочинів у вигляді привласнення, розтрати майна або заволодінням ним шляхом зловживання службовим становищем є критично важливою для забезпечення правового порядку та захисту прав власності в сучасному суспільстві. Це відображається в соціальній обумовленості та необхідності, оскільки забезпечення права власності є фундаментальним для стабільного розвитку будь-якого суспільства. Наявність чітких законодавчих норм, які визначають відповідальність за такі злочини, відіграє ключову роль у попередженні правопорушень і підтримці загального порядку. Особливо це стає значущим, коли злочини вчиняються службовими особами, адже вони мають доступ до ресурсів та певні повноваження, що збільшує потенційну шкоду суспільству та підриває довіру до державних інституцій. Соціальна обґрунтованість кримінально-правового захисту права власності, яке охороняється статтею 191 КК України, визначається потребами як окремих соціальних груп, так і всього населення країни. Ця необхідність підкріплюється міжнародними зобов'язаннями України щодо криміналізації злочинів, пов’язаних з привласненням, розтратою майна чи заволодінням ним шляхом зловживання службовим становищем. Встановлено, що злочини у вигляді привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем становлять суспільну небезпеку не тільки через порушення правовідносин, які охороняються КК України, законодавством, але й через те, що вони призводять до значних похідних суспільно небезпечних наслідків, які виходять за рамки цих правовідносин. Вказані наслідки виникають не від окремих актів вчинення злочинів дослідженого виду, а від того, що такі дії, ставши частиною інституціоналізованої кримінальної практики та розповсюджуючись через утворені мережі, синергетично набувають нових небезпечних характеристик. В таких умовах суспільна небезпека окремого злочину значно підвищується з урахуванням його ролі в системі інституціоналізованої кримінальної практики та його здатності сприяти відтворенню таких злочинів у майбутньому. Тому, окремий випадок вчинення злочину, передбаченого статтею 191 КК України, у контексті інституціоналізованої кримінальної практики розглядається як елемент стійкої системи таких злочинів. Описано, що, як правило, наукові пошуки обмежуються рамками кримінального права та криміналістики, недостатньо зосереджуючись на кримінологічних аспектах таких злочинів. Тобто у роботах, як правило, не аналізуються соціальні, психологічні та економічні фактори, що лежать в основі таких правопорушень. У дослідженні застосовано дуальний метод аналізу, зосереджуючись на відмінностях між злочинами, вчиненими службовими особами, та іншими суб’єктами. Такий підхід дозволив виявити специфічні особистісні риси правопорушників та визначити залежність між характером злочинів та сферою економічної діяльності в Україні. Дата реєстрації 2024-01-19 Додано в НРАТ 2024-01-19 Закрити