Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000531, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-04-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Міжнародно-правовий захист від природних та техногенних катастроф Здобувач Ахмад Зубайр ---, Керівник Сурілова Олена Олексіївна Опонент Борщевська Олена Миколаївна Опонент Карвацька Світлана Богданівна Рецензент Грушко Мальвіна Валеріївна Рецензент Мануїлова Катерина Вікторівна Опис Дисертація є першим в українській науці міжнародного права спеціальним комплексним дослідженням міжнародно-правового захисту від природних та техногенних катастроф. У роботі представлено авторське поняття та власний підхід до розуміння захисту від природних та техногенних катастроф засобами міжнародного права, а також сформульовані положення, які характеризуються науковою новизною. У дисертації проведено комплексне дослідження міжнародно- правового захисту від природних та техногенних катастроф, проаналізовано поняття природних та техногенних катастроф, які являють собою одну з наймасштабніших екзентиційних загроз людству. Попередження та мінімізація їх наслідків потребують співпраці всієї міжнародної спільноти, адже саме так можна запобігти настанню таких катастроф, або максимально швидко ліквідувати їх наслідки. Під катастрофою слід розуміти будь-які природні або спричинені людиною лиха, які спричиняють великі втрати людського життя або руйнування природного середовища, приватної власності чи громадської інфраструктури. Лихо може бути відносно раптовим, наприклад землетрус чи розлив нафти. Воно може розгортатися протягом більш тривалого періоду, як наприклад, наслідки триваючої пандемії чи кліматичних змін. Сильні посухи, лісові пожежі, повені, зсуви та виверження вулканів часто вважаються прикладами стихійних лих. Великі промислові аварії, руйнування будівель, багатоповерхові пожежі, аварії авіалайнерів, затоплення суден і терористичні акти класифікуються як катастрофи, спричинені людиною. Досліджено, що катастрофи слід поділяти на природні та техногенні. Природня катастрофа – це явище природнього характеру, руйнівна дія якого проявляється в рамках значних просторово-часових параметрів і створює загрозу життю та життєдіяльності людей, а також завдає суттєві матеріальні збитки внаслідок несприятливого впливу на людську діяльність та навколишнє природне середовище. Загалом, природні катастрофи можуть виникати незалежно одна від одної, але можуть бути і взаємопов’язані. Тобто, одна природна катастрофа може спричинити іншу. До природних катастроф відносяться такі стихійні лиха, як землетруси, виверження вулканів, урагани, повені, пожежі. Катастрофи, що пов’язані із діяльністю людини, досить часто визначають, як антропогенні (техногенні) катастрофи. Техногенна катастрофа напряму залежить від людини і може бути спровокована дією людини або її бездіяльністю. Техногенні катастрофи призводять до ураження та травмування населення, створює загрозу для життя та здоровʼя людей на певній території або у межах економічної діяльності. Це призводить до пошкодження будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничих або транспортних процесів, а також спричиняє надмірні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший негативний вплив на природне середовище.Техногенні катастрофи поділяються на промислові, транспортні та змішані. Промислові катастрофи включають витік хімічних чи радіоактивних речовин, вибухи, пожежі. Інциденти на транспорті групуються залежно від виду: аварії на залізничному, повітряному, водному чи автомобільному транспорті. Доведено, що міжнародно-правове регулювання захисту від природних і техногенних катастроф охоплює сфери адаптації до наслідків стихійних лих, забезпечення прав людини, відтворення навколишнього природного середовища. Основною метою наукових досліджень у галузі міжнародно- правового захисту від природних та техногенних катастроф є розробка наукових основ та правових механізмів для запобігання та послаблення негативних наслідків катастроф для життя людей, інфраструктури та довкілля. Міжнародно-правове регулювання захисту від природних і техногенних катастроф включає розробку міжнародних угод, договорів і конвенцій, які встановлюють юридичні зобов’язання щодо попередження антропогенних катастроф, мінімізації наслідків природних катастроф та відповідальність держав, юридичних та фізичних осіб за порушення міжнародно-правових норм в цій сфері. Дата реєстрації 2024-01-19 Додано в НРАТ 2024-01-19 Закрити