Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000568, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-01-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Екологічні аспекти вирощування спельти в умовах Лісостепу України Здобувач Заїка Наталія Валеріївна, Керівник Карпук Леся Михайлівна Опонент Присяжнюк Олег Іванович Опонент Любич Віталій Володимирович Рецензент Лозінський Микола Владиславович Рецензент Правдива Людмила Анатоліївна Опис У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано новий підхід до виконання важливого наукового завдання – екологізації елементів технології вирощування спельти в умовах Лісостепу України. Уперше використано комплексний підхід для створення сортової екологічно безпечної технології вирощування спельти у Лісостепу України. Визначено оптимальний строк для внесення позакореневих добрив на основі гумату калію та використання стимуляторів росту для зростання стійкості рослин до негативних впливів довкілля у Лісостепу України. Удосконалено технологічні аспекти до вирощування спельти у Лісостепу України шляхом застосування сортової агротехніки, внесення позакореневих добрив та стимуляторів росту рослин. Дістали подальшого розвитку напрями досліджень щодо характеристик ростових процесів різних сортів спельти, формування асиміляційної поверхні та оцінки економічної й енергетичної ефективності їх вирощування. Погодні умови впродовж років досліджень відрізнялися від середніх багаторічних, проте сприяли ефективному росту й розвитку сортів пшениці спельти. Виявлено, що фактори досліду суттєво не впливали на формування густоти посівів пшениці спельти. Загалом у досліді густота на час збирання становила 432 шт./м2, що цілком достатньо для утримання поля в чистому від бур’янів вигляді. За сортами, середні значення в сорта Зоря України були 456 шт./м2, в Європа – 457 шт./м2, а Аттергауер Дінкель забезпечував густоту посівів на рівні 384 шт./м2. Сорт Аттергауер Дінкель рекомендують висівати з меншими нормами, оскільки він має вищу продуктивну кущистість (1,6), тоді як в решти сортів спостерігалось 1,2-1,3 стебла на одну рослину. А отже, якщо врахувати загальну кількість продуктивних стебел (густота помножена на продуктивну кущистість), то в сорта Зоря України вона була 547 шт./м2, в Європа – 594 шт./м2, а Аттергауер Дінкель мав густоту посівів 614 шт./м2. Виявлено, що обробка гуматами позначилась на формуванні ознаки «висота рослин» й загалом варіанти за одноращової обробки мали різницю в 2,7 см (Гумат калію ГК-17 в фазу колосіння) та 2,5 см (Гумат калію ГК-17 в фазу молочної стиглості), що перебувало в межах похибки досліду. Й лише застосування Гумат калію ГК-17 у фазу колосіння та повторно у фазу молочної стиглості, сприяло отриманню висоти рослин, в середньому, у досліді на 8,0 см вище, порівняно з необробленими варіантами. Кардинально це не позначалось на стійкості рослин, й за роки досліджень вилягання посівів не були помічені. Обробка рослин стимулятором росту Agriflex Amino у фазу колосіння також позначалась на отриманні більш високорослих рослин спельти, однак, в середньому у досліді різниця була на рівні 2,4 см. Досліджено, що в фазу цвітіння в середньому площа листків була 44,9 тис. м2/га, в сорта Зоря України – 45,3 тис. м2/га, а в Європа – 45,5 тис. м2/га, тоді як в сорта Аттергауер Дінкель – 43,8 тис. м2/га. Також було виявлено позитивний ефект від застосування позакореневого удобрення Гумат калію ГК-17 у фазу колосіння, внесення якого сприяло зростанню площі листків у фазу цвітіння на 2,1 тис. м2/га, а приріст від застосування Agriflex Amino у фазу колосіння становив 1,0 тис. м2/га. Тоді як в фазу молочної стиглості зерна, в середньому площа листків була 27,1 тис. м2/га, в сорта Зоря України – 27,6 тис. м2/га, а в сорта Європа – 27,8 тис. м2/га, тоді як в сорта Аттергауер Дінкель – 25,9 тис. м2/га. Внесення Гумат калію ГК-17 у фазу колосіння сприяло отриманню площі листків на 0,98 тис. м2/га більше, а Agriflex Amino на 0,48 тис. м2/га відповідно. Тоді як застосування Гумат калію ГК-17 в фазу молочної стиглості не позначилось на зміні цього показника. За результатами проведених досліджень визначено, що сумарний вміст хлорофілів у фазу колосіння в середньому у досліді був 14,6 мг/г, у сорта спельти Зоря України він становив 14,5 мг/г, у сорта Європа 14,4 мг/г, а у сорта Аттергауер Дінкель відповідно 15,0 мг/г. При цьому достовірних відмінностей між варіантами досліду не було виявлено, оскільки перші фактори застосовували саме у фазу колосіння пшениці, й вони не могли вплинути на фотосинтетичні пігменти рослин так швидко. It was investigated that the complex application of factors consisted in foliar feeding of spelt plants. Thus, potassium humate GK-17 and Agriflex Amino in the earing phase contributed to the formation of a better content of chlorophylls a , b and their sum in the leaf plates in the flowering phase. According to the research results, the indicator of chlorophylls a, b and their sum was 15.4 mg/g, and according to the varieties: Zorya Ukrainy, this indicator was 14.99 mg/g, Europe – similarly 15.03 mg/g, and Atterhauer Dinkel, respectively 16.07 mg/g. While the application of foliar fertilizer, the introduction of potassium humate GK-17 in the earing phase contributed to an increase in chlorophylls a + b by 0.10-0.11 mg/g, and the use of Agriflex Amino in the earing phase by 0.11 mg/g. Дата реєстрації 2024-01-22 Додано в НРАТ 2024-01-22 Закрити