Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000576, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Кримінологічна характеристика та запобігання втручанню у діяльність захисника чи представника особи

Здобувач

Федорончук Ігор Володимирович,

Керівник Бабенко Андрій Миколайович
Опонент Пономарьова Тетяна Ігорівна
Опонент Балобанова Дар’я Олександрівна
Рецензент Меркулова Валентина Олександрівна
Рецензент Медведенко Сергій Вікторович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

23-02-2024

Опис

Дисертація являє собою самостійну завершену наукову працю, у якій представлені результати кримінологічної характеристики кримінальних правопорушень у вигляді втручання у діяльність захисника чи представника особи, їх детермінації та комплексної системи запобігання цьому виду кримінальних правопорушень. Констатовано, що зазначена тематика у кримінологічному вимірі довгі роки залишалася малодослідженою, основний приріст наукових знань у сфері втручання у діяльність захисника чи представника особи, відбувався навколо кримінально-правової, процесуальної, криміналістичної та соціально-правової характеристики зазначеного кримінального правопорушення. Проаналізовано стан наукової розробки явища втручання у діяльність захисника чи представника особи, проведено аналіз проблемних питань правового регулювання інституту захисника та представника особи, здійснено кримінологічний аналіз змісту статті 397 КК України та кримінально-правової відповідальності за втручання у діяльність зазначених осіб, а також проведено аналіз історичного розвитку юридичної відповідальності за втручання у діяльність захисника чи представника особи, від перших згадок про інститут представництва у Х столітті до теперішнього часу, що надало цілісне розуміння цієї проблематики у сучасних умовах. Досліджено питання шляхів вдосконалення правового статусу захисників та представників осіб, та способів втручання у їхню діяльність. Виділено сучасні проблеми законодавчого захисту адвокатів та представників, та проблемні питання правозастосовної діяльності. Доведено, що сучасна концептуально-методологічна модель кримінологічного дослідження втручання у діяльність захисника чи представника особи, являє собою специфічний набір прийомів та методів дослідження, спрямованих на реалізацію індивідуально-структурованої системи технологічних заходів, пов’язаних між собою спільною метою, та ретельно спланованих процедур, з метою отримання нових наукових знань щодо феномену втручання у діяльність захисника чи представника особи, їх детермінації, виявлення осіб, що вчиняють ці кримінальні правопорушення, та розробки дієвої системи запобігання з урахуванням умов воєнного стану. Зафіксовано стабільно високу кількість випадків реєстрації фактів вчинення кримінально-протиправних дій відносно захисників та представників осіб під час надання ними правової допомоги. Встановлено, що в середньому у рік реєструється близько 200 таких випадків. Якщо протягом 2001 - 2010 років, за ст. 397 КК України було зареєстровано усього 6 кримінальних проваджень, то за період з 2014 по жовтень 2023 року їх кількість становить 1 900 випадків, тобто, зростання відбулося у більше ніж 300 разів. Констатовано, що незважаючи на велику кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, рівень судимості за втручання у діяльність захисника чи представника особи є надзвичайно низьким, та становить 0,5 %. Встановлено, що із 1 900 внесених за останні 10 років до ЄРДР кримінальних проваджень за ст. 397 КК України, розглянуто з постановленням вироку лише 2 випадки. Доведено існування дуже високого рівня латентності цього виду кримінальних правопорушень, що обумовлено неефективністю кримінально-правової норми у діючій редакції та особливостями правозастосовної практики. Проведеним аналізом впливу окремих соціально-демографічних, кримінально-правових, соціально-рольових та морально-психологічних рис і особливостей особи, яка здійснює втручання у діяльність захисника чи представника особи, констатовано, що у більшості випадків ці кримінальні правопорушення вчиняють особи чоловічої статі, віком від 30 до 45 років, які найчастіше є службовими особами та працюють у правоохоронних органах, органах судової влади чи на державній службі, халатно відносяться до виконання своїх посадових обов’язків, вчиняють втручання у діяльність захисника чи представника особи, здебільшого, використовуючи прогалини у законодавстві, мають схильність до вчинення повторного кримінального правопорушення та мають загальне негативне ставлення до адвокатів та осіб, які є представниками, не маючи статусу адвоката. Обґрунтовано, що істотний вплив на втручання у діяльність захисника чи представника особи здійснюють: правовий нігілізм, недосконалість національного законодавства, надмірна перевантаженість правоохоронних та судових органів, та високий рівень корупції у них, а також наявність у службових осіб дискреційних повноважень, які вони використовують у особистих цілях. З’ясовано, що основним криміногенним фактором, який як прямо, так і опосередковано вплинув на інші детермінанти та кількісно-якісні параметри втручання у діяльність захисника чи представника особи, є широкомасштабне військове вторгнення російської федерації на територію України. Внаслідок цього відбулося загострення політичних, соціально-економічних, організаційно-управлінських та соціально-психологічних факторів втручання у діяльність захисника чи представника особи.