Реєстраційний номер
0824U000589, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-01-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Становлення концертного стилю гри на гобої у творчості композиторів кінця XIX-початку ХХ ст.
Здобувач
Тао Цзинь ...,
Керівник Ніколаєвська Юлія Вікторівна
Опонент Ракочі Вадим Олександрович
Опонент Громченко Валерій Васильович
Рецензент Овчар Олександр Павлович
Рецензент Палій Ірина Олегівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню концертного стилю гри на гобої та еволюції концертності як ключової ознаки творів, написаних для інструмента протягом XVII-першої третини ХХ ст. Актуальність теми пов’язана з необхідністю обґрунтувати становлення концертного стилю гри на гобої як історичний, динамічний процес; усвідомити еволюцію творчості для гобоя як систему через аналіз ключових творів концертного жанру; сформувати цілісне уявлення про складові концертного стилю гри на гобої.
Мета дослідження – надати наукову презентацію типових ознак, жанрових та стилістичних особливостей творів для гобоя композиторів XVIII – першої третини XXст. в аспекті становлення концертного стилю гри.
Матеріалом дисертації є : 1) твори для гобоя в історичній перспективі: концерти А. Марчелло, Г. Ф. Генделя, Й. Ф. Фаша (епоха бароко), Й. Гайдна, Л. Лебруна (класицизм), концерт В. Белліні, фантазії, концерти, п’єси А. Паскуллі (романтизм), концерт Ю. Гусенса та Фантазія-квартет для гобоя та струнних Б. Бріттена; 2) виконавські версії А. Маккензі, А. Майєра, О. Гернс (Концерт Ю. Гуссенса), М. Понселя (концерт А. Марчелло), версії О. Зоболі та автора дисертації (твори А. Паскуллі).
Теоретичну базу складають монографії, журнальні статті, розвідки широкого кола музикологів з міжнародної асоціації виконавців на гобої та фаготі IDRS (Ф. Бейт, Паолі, Берталоцці, Вудвордт. Дж. Бургес-Брюк, Бейнс та ін.).
Методологія дисертації відповідає позиціям когнітивного музикознавства, що розробляє кафедра інтерпретології та аналізу музики ХНУМ імені І.П. Котляревського (Л. Шаповалова, Ю. Ніколаєвська): розділи аналітичної інтерпретології та виконавської поетики, що концентрують увагу на таких параметрах твору, як інтерпретація жанрів та стилю у творчості композиторів, феноменологія виконавського стилю, звуковий образ інструменту, виконавська драматургія, стиль виконання (гри).
Наукова новина отриманих результатів. Представлена розвідка є першим досвідом наукової презентації історичного становлення концертного стилю гри на гобої в XVII–першій третині ХХ ст. з позицій інтерпретології.
Структура роботи містить три розділи. У Розділі 1 увагу зосереджено на органологічних та історіографічних засадах вивчення гобоя. Окремий аспект становить авторський погляд на вібрато на гобої.
Запропоновано авторські визначення понять стилю, концертності, виконавської поетики. Визначено концепт «стиль концертування» – це наявність на рівні технічних та жанрових ознак концертної презентації інструмента. Для гобоя це означає віртуозність в широкому розумінні, різнорівневий діалог «соліст-оркестр», швидка зміна образної сфери, багатство семантичних амплуа, залучення крайніх регістрів, техніка аплікатури. Ці якості складають розуміння виконавської поетики як інструмента аналізу відповідних якостей музики для гобоя.
Другий и третій розділи присвячені етапам становлення концертного стилю гри на гобої від XVII до початку ХХ ст. Зазначено, що в період бароко гобой є ефективним як на тихому, так і на гучному динамічному нюансі; семантичні амплуа урізноманітнилися: гобой ідеально відбивав різні настрої: радість, сміливість, смуток, страх, ненависть, лють, гнів та любов. Концертність пов’язана перш за все з активним імпровізуванням, що надає композиторам простір для творчості та прояву майстерності виконавця у трактуванні сольного інструмента.
У творах доби класицизму концертність та віртуозність вимірювались вмінням виявити особливості звучання інструмента у широкому образному діапазоні (від м'яких, задушевних тем до блискучих, героїко-драматичних); аплікатурній техніці, звукових ефектах від залучення крайніх регістрів.
Етап романтизму в музиці ХІХ ст. додав як творів концертних жанрів, так й презентував нові сенси віртуозності, зосереджені зокрема у творчості Антоніо Паскуллі. У другій половині XIX ст. відбулось формування композиторських та виконавських шкіл, які дали поштовх розвитку виконавства. Час кінця ХІХ–початку ХХ ст. – період розквіту віртуозності гри на гобої, він є етапом усталення тих параметрів, що стали засадничими протягом наступного періоду ХХ ст. зі всіма його трансформаційними процесами.
Нове розуміння віртуозності, яке стало ключовим в епоху Романтизму, присутнє у творах А. Паскуллі.
У Розділі 3 проаналізовано новий етап становлення концертного стилю гри, який в першій половині ХХ сторіччя пов’язаний з композиторсько-виконавською школою Великої Британії. Проаналізовано Концерт Ю. Гуссенса і Phantasy Quartet (Con Oboe) Б.Бріттена: в них концертність має вияв через насиченість віртуозними пасажами, різноманітність артикуляційних прийомів, вібрато, принциповій увазі до солістів.
У Висновках підсумовані результати щодо історичної та інструментальної семантики та технології гри на гобої. Узагальнені ознаки концертного стилю гри як «матриці віртуозності», яка існує й в мистецтві ХХ–ХХІ ст., не втрачаючи актуальності і уможливлюючи існування гобоя у всіх без виключення мистецьких стилях та напрямках.
Дата реєстрації
2024-01-22
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-22 / 2026-10-08
