Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000617, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Рослинність долини р. Південний Буг у степовій зоні: синтаксономія, динаміка, охорона Здобувач Боровик Дарія Володимирівна, Керівник Дубина Дмитро Васильович Опонент Любінська Людмила Григорівна Опонент Попович Сергій Юрійович Рецензент Ольшанський Ігор Григорович Рецензент Зав'ялова Людмила Володимирівна Опис Дисертаційна робота присвячена дослідженню рослинності долини р. Південний Буг у степовій зоні України, зокрема класифікації рослинності, аналізу екологічної та територіальної диференціації рослинних угруповань, динаміки рослинності, оцінки стану охорони фіторізноманіття. Складено класифікаційну схему рослинності долини р. Південний Буг в степовій зоні, що налічує 27 класів, 55 порядків, 69 союзів, 171 асоціацію, 13 безрангових угруповань. Описано дві нові для науки асоціації, що поширені на піщаних терасах басейну р. Південний Буг – Centaureo margaritalbae-Caricetum colchicae і Centaureo savranicae-Festucetum beckeri. Провізорно наведено два нові союзи, п’ять нових асоціацій. Із використанням кластерного аналізу та методу експертних систем, низка синтаксонів наведені вперше для території України – союз Agropyrion pectinatae, асоціації Cyperetum serotini, Polygono hydropiperis-Veronicetum anagallidis-aquaticae, для території степової зони – три союзи, п’ять асоціацій. Територіальна диференціація рослинності долини р. Південний Буг як на географічному, так і на топографічному рівні безпосередньо пов’язана із впливом екологічних факторів. На географічному рівні визначальною є роль макрокліматичних факторів, геоморфологічних та геологічних особливостей регіону. Диференціація асоціацій рослинності визначається комплексом екологічних факторів, зокрема важливого значення набувають ґрунтові фактори і відмінності у землекористуванні. Природні динамічні зміни мають визначальну роль на окремих ділянках заповідних територій, що захищені від більш інтенсивних антропогенних впливів. На більшості територій за інтенсивністю впливу та масштабами переважають антропогенні катастрофічні і гейтогенетичні зміни, пов’язані з впливом аграрного та промислового використання земель, гідробудівництва та рекреації. Для дослідженої території виявлено 72 типи біотопів за класифікацією EUNIS, що мають 73 відповідники за класифікацією Національного каталогу біотопів України. Найбільшим різноманіттям представлена група трав’яних біотопів, серед яких зональні степи, піщані та петрофітні степи, пасовищні та сінокісні луки, галофітні угруповання. У природних біотопах виявлено 81 вид епігейних мохоподібних та 42 види епігейних лишайників. Найбільшим різноманіттям мохоподібних відзначаються затінені хазмофітні біотопи, справжні та пустельні степи, піщані степи, ліси на кам’янистих схилах. Епігейні лишайники здебільшого представлені у петрофітних і піщаних степах, рідше – у затінених хазмофітних біотопах, зональних степах і чагарниках. Для модельних ділянок долини р. Південний Буг проведено картування природних біотопів за класифікацією EUNIS, досліджено спектральні особливості біотопів. Для піщаних арен пониззя р. Південний Буг проведено детальний просторовий аналіз класів земної поверхні за матеріалами ортофотозйомки. Раритетна фракція флори території включає сім видів судинних рослин, які охороняються відповідно до Резолюції 6 Бернської конвенції, 64 види – згідно чинного переліку видів Червоної книги України (2021), 51 вид – занесені до Переліку видів рослин, які підлягають особливій охороні на території Миколаївської області. Ендеміками басейну р. Південний Буг є вісім видів. Виявлено 64 раритетні асоціації 27 формацій рослинності, що включені до чинного видання Зеленої книги України. Найбільшою кількістю раритетних асоціацій представлена степова рослинність. Відповідно до переліку Резолюції 4 Бернської конвенції, виявлено 41 тип рідкісних природних біотопів. Негативний вплив на природні екосистеми в долині Південного Бугу мають розорювання, промислове використання територій, гідробудівництво, заліснення, інвазії чужорідних видів, стихійне випалювання, нерегульований випас і занедбаність угідь. Комплексною проблемою є відсутність сталої системи землекористування і менеджменту екосистем – нерегульоване пасовищне навантаження, стихійне випалювання сухої рослинності, а також припинення традиційного використання пасовищ і сінокосів. Занедбаність трав’яних угідь є провідним фактором деградації степів та лук у північних регіонах степової зони. Досліджено сучасний стан і перспективи розвитку мережі територій природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення, територій Смарагдової мережі та екологічної мережі. Мережа природно-заповідного фонду складається із 27 територій, при цьому резерв можливостей створення нових та розширення існуючих заповідних територій лишається значним. Обґрунтовано створення п’яти нових заказників загальнодержавного та місцевого значення для забезпечення охороною цінних природних комплексів піщаних арен, типчаково-ковилових степів та вапнякових відслонень у пониззях р. Південний Буг. Дев’ять нових територій включено у склад Смарагдової мережі. Запропоновано План дій зі створення ефективної системи моніторингу та охорони фіторізноманіття долини р. Південний Буг у степовій зоні. Надано рекомендації стосовно режиму збереження щодо раритетних видів, рослинних угруповань та біотопів. Дата реєстрації 2024-01-23 Додано в НРАТ 2024-01-23 Закрити