Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000621, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-01-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Прагмалінгвістична організація мовленнєвих тактик упливу в політичному дискурсі Здобувач Семенишин Олена Іванівна, Керівник Леута Олександр Іванович Опонент Доценко Олена Леонідівна Опонент Степаненко Микола Іванович Рецензент Матвєєва Світлана Анатоліївна Рецензент Блинова Ірина Анатоліївна Опис У дисертації розроблено новий прагмалінгвістичний підхід до аналізу мовленнєвих тактик упливу в українському політичному дискурсі. Уточнено тлумачення поняття “вплив” на тлі суміжних термінів (маніпуляції, пропоганди, агітаціїї, переконанння та нейролінгвістичного програмування). Установлено, що в сучасній політичній лінгвістиці категорія впливу є критерієм оцінювання політики держави тоталітарної (якщо вплив представлено пропагандою і маніпуляцією) і демократичної (якщо вплив тяжіє до переконання і агітації). Запропоновано визначення поняття “впливу в політичному дискурсі” як поєднання дії та результату, зміни для досягнення бажаної мети. Категорія впливу є текстотвірною категорією в процесі політичної комунікації та важливим складником лінгвістики переконання. Завдяки категорії впливу політики формують і закріплюють у свідомості адресатів певні думки та переконання. Установлено два різновиди впливу інфлюенсований та імпектований, які пов’язані з процесами переходу елементів впливу з структур короткотривалої до довготривалої пам’яті. Інфлюенсований уплив – це результат короткочасної дії, який утворюватиметься при розбіжностях у кореляції лінгвальних та екстралінгвальних складників або ж створених зумисно розбіжностях і сприймається суспільством як непряма або невідчутна дія. Імпектований уплив – це результат довготривалої дії, який спрямований на поєднання лінгвальних та екстралінгвальних складників у теорії реалізації комунікативного акту так, щоб закріпити в суспільній свідомості інформацію, наприклад образи політичного іміджу. Запропоновано авторську типологію комунікативних тактик мовленнєвого впливу, яка реалізується в межах відповідної стратегії і спрямована на створення політичного образу / іміджу. Стратегію дискредитації реалізують мовленнєві тактики перебільшення (24%), звинувачення (22%), образи (18%), викриття (9%), всезагальної правди (8%), висміювання (7%), погрози (4%), протиставлення (3%), осуду (3%), наказу (2%). Стратегію самопрезентації реалізують мовленнєві тактики солідаризації (37%), обіцянки (26%), протиставлення (19%), самовихваляння (13%), самокритики (5%). Стратегію викривлення інформації реалізують мовленнєві тактики спрощення понять (29%), фактуалізація (27%), ехо (19%), апелювання до страху (15%), референційної аргументації (7%), дозування правди (3%). Стратегію “збереження обличчя” реалізують мовленнєві тактики ухилення (19%), заперечення (18%), напад (18%), хеджування (14%), звинувачення (9%), викриття (7%), протиставлення (5%), солідаризація (3%), самокритики (3%), обіцянки (2%) та всезагальної правди (2%). Стратегія імунізації реалізується в українському політичному дискурсі тактикою міфологізації. Обґрунтовано, що невербальні елементи впливають на сприйняття політичних повідомлень та можуть змінювати їхнє тлумачення громадськістю. Екстралінгвальні параметри впливу в політичному дискурсі здатні підсилити або знівелювати вербальний компонент, тому при аналізі прагмалінгвітичних тактик мовленнєвого упливу важливо прослідковувати взаємодію лінгвальних та екстралінгвальних компонентів. Визначено роль аудіовізуальних елементів у формуванні політичних переконань. Дослідження мікродіахронії політичного дискурсу показує, що ефективність упливу через залучення аудіовізуальних елементів збільшується, а невербальний компонент упливу представлений візуальним образом стає основним засобом досягнення комунікативної мети політика. Реалізація тактик політичного впливу тяжіє до девербалізації, заміни слова образом. Виявлено наявність запозичень PR-технологій в організації тактик мовленнєвого впливу в українському політичному дискурсі, зокрема “навішування ярликів”, “сяюче узагальнення”, “трансфер”, “гру в простонародність”, “підтасовка карт”, “спільний вагон”, прийом емоційного резонансу та забороненого замовчування. Дата реєстрації 2024-01-23 Додано в НРАТ 2024-01-23 Закрити