Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000623, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-03-2024 Статус Захищена Назва роботи Підстави та принципи криміналізації неповаги до працівника правоохоронного органу Здобувач Алієва Карина Мамедівна, Керівник Бабанін Сергій Володимирович Опонент Андрушко Андрій Васильович Опонент Кирбят'єв Олег Олександрович Рецензент Собакарь Андрій Олексійовичч Рецензент Шевченко Сергій Іванович Опис У дисертації досліджені підстави та принципи криміналізації неповаги до працівника правоохоронного органу і на цій основі напрацьовані пропозиції до КК та іншого законодавства України. У першому розділі досліджуються питання соціальної обумовленості криміналізації неповаги до працівника правоохоронного органу. Обґрунтовано, що становлення морально-етичних категорій честі і гідності особи відбувалось від початку усвідомлення людиною своєї особистості починаючи з первісного суспільства. Як явища моралі ці категорії остаточно сформувались з появою класового суспільства. Категорія честі має значно більш тривалі строки розвитку ніж категорія гідності. Перші пам’ятки нормативно-правового захисту честі і гідності на території України сягають часів Київської Русі. До них слід віднести «Руську правду», Статут Ярослава, Статут Володимира, Статут Всеволода. При цьому під честю розумілось винятково благо, наявне у особи лише у зв’язку із приналежністю до почесного стану або займаної посади. Чинний КК України не містить норми, яка б передбачала відповідальність за прояви неповаги до працівника правоохоронного органу. Законодавство України не містить визначень понять честі і гідності особи, що не сприяє правильному застосуванню положень нормативно-правових актів, які передбачають відповідальність за посягання на ці об’єкти, зокрема і за посягання на честь і гідність працівника правоохоронного органу. У роботі запропоновано під честю працівника правоохоронного органу як об’єкту кримінально-правової охорони розуміти позитивне сприйняття конкретного працівника правоохоронного органу сторонніми особами, яке базується на дотриманні таким працівником як загальноприйнятих правових та моральних норм у колективі/суспільстві, так і норм, що стосуються виконання ним своїх службових обов’язків. Під гідністю працівника правоохоронного органу як об’єкту кримінально-правової охорони слід розуміти внутрішнє сприйняття працівником правоохоронного органу себе як унікальної особистості, яка дотримується як загальноприйнятих правових та моральних норм у колективі/суспільстві, так і норм, що стосуються виконання ним своїх службових обов’язків. Видами неповаги до працівника правоохоронного органу, відповідальність за які передбачалась кримінальним законодавством, чинним на території України у різні часи, є образа та наклеп. Способами образи працівника правоохоронного органу є словесна, письмова, дією (зокрема, конклюдентною), у публічному виступі, у творах, що публічно демонструються, у засобах масової інформації, у мережі Інтернет тощо. Наклепом щодо працівника правоохоронного органу слід визнавати поширення завідомо неправдивих вигадок у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, що ганьблять цього працівника. Ці вигадки можуть стосуватись будь-якої сфери життя й діяльності працівника правоохоронного органу: професійної, громадської, особистої тощо, головне, щоб такі відомості поширювалися у зв’язку зі службовою діяльністю потерпілого. Але до якої б сфери не належали неправдиві вигадки, вони повинні стосуватись фактів або подій: 1) визначених, 2) можливих, 3) відбулися у минулому або відбуваються зараз. Наведена система видів неповаги до працівника правоохоронного органу носить виключно теоретичний характер, оскільки не відображена у чинному законодавстві України, а тому не дозволяє охопити весь комплекс можливих протиправних посягань на честь і гідність працівників правоохоронних органів. В умовах відсутності в Україні адміністративної та кримінальної відповідальності за неповагу до працівника правоохоронного органу основним заходом запобігання таким посяганням є цивільно-правові засоби, які дозволяють висувати вимогу щодо відшкодування так званої моральної шкоди за посягання на честь і гідність працівника правоохоронного органу. Дата реєстрації 2024-01-23 Додано в НРАТ 2024-01-23 Закрити