Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000624, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-03-2024 Статус Захищена Назва роботи Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці Здобувач Дворникова Ірина Валеріївна, Керівник Фоменко Андрій Євгенович Опонент Козич Ігор Васильович Опонент Пилипенко Євгенія Олексіївна Рецензент Бабанін Сергій Володимирович Рецензент Гритенко Оксана Анатоліївна Опис У дисертації наголошено, що Конституція України у ст. 3 проголосила життя та здоров’я людини, її безпеку найвищими соціальними цінностями. Таке положення Основного Закону держави знайшло своє відображення в законодавстві, в тому числі кримінальному, оскільки Розділ ІІ Особливості частини КК України «Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я людини» передбачає правове забезпечення людини навіть від тих посягань, що становлять у небезпеку її життя та здоров’я. Одним із таким складів кримінальних правопорушень є залишення в небезпеці (ст. 135 КК України), застосування на практиці якої характеризується досить неоднозначними тенденціями. Це зумовлено, зокрема, тим, що воно вчиняється шляхом бездіяльності, а суб’єктивна сторона місить вказівку на завідомість. Удосконалено теоретичні положення кримінального права в частині відповідальності за залишення в небезпеці та напрацьовано рекомендації щодо покращення законодавства та відповідної правозастовної практики. Доведено, що завідоме залишення в небезпеці особою, яка сама поставила потерпілого у небезпечний для життя стан, слід розглядати в якості кваліфікованого виду кримінального правопорушення. Обґрунтовано, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 135 КК України, може бути вчинено виключно шляхом бездіяльності. При цьому, діянню у вигляді залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, характерна так звана «чиста бездіяльність» (винний ухиляється від виконання обов’язку по наданню допомоги), а поставленню винним потерпілого у небезпечний для життя стан – «змішана бездіяльність» (поставлення потерпілого у небезпечний для життя стан з подальшим ненаданням допомоги). Сформульовано типовий портрет особи злочинця, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України: раніше не судимий громадянин України чоловічої статі у віці від 30 до 50 років (55%) або від 25 до 30 років (29%), працездатний, який на момент вчинення злочину не працював і не навчався, має повну загальну середню (31%) або професійно-технічну (29%) освіту та типовий портрет особи злочинця, який вчинив особливо кваліфікований склад залишення в небезпеці (ч. 3 ст. 135 КК України): громадянин України чоловічої статі (72%) у віці від 30 до 50 років (44%), працездатний, який не працював і не навчався, має повну загальну середню (56%) освіту. Крім того, 50% засуджених (16 осіб) на момент вчинення кримінального правопорушення перебували у стані алкогольного сп’яніння. Удосконалено позицію стосовно того, що суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 3 ст. 135 КК України можуть виступати дві категорії осіб: особи, які були зобов’язані піклуватися про потерпілого та особи, які самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан, а злочину, передбаченого ч. 2 ст. 135 закону про кримінальну відповідальність – матір новонародженої дитини. На підставі цього зроблено висновок, що суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 135 КК України, відноситься до числа спеціальних; Розвинуто положення науки кримінального права в частині того, що суб’єктивна сторона кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1-2 КК України характеризується виною у формі умислу, вид умислу – прямий. У випадку вчинення особливо кваліфікованого складу залишення в небезпеці, суб’єктивна сторона характеризується виною у формі умислу, вид умислу – прямий щодо бездіяльності та необережною формою вини щодо наслідків. Дата реєстрації 2024-01-23 Додано в НРАТ 2024-01-23 Закрити