Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000658, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Метафізика по той бік Абсолюту: мамлєєвський міт і трансгресивні стратегії Безодні

Здобувач

Гончаров Семен Олексійович,

Керівник Перепелиця Олег Миколайович
Опонент Панков Георгій Дмитрович
Опонент Шелковая Наталія Валеріївна
Рецензент Загурська Наталя Віталіївна
Рецензент Прокопенко Володимир Володимирович

На здобуття

Доктор філософії, 033, Філософія

Дата захисту

01-02-2024

Опис

Дисертація присвячена проєкту метафізики по той бік Абсолюту Юрія Мамлєєва як ідеологічному виправданню рашизму і трансгресивним стратегіям Безодні як способам виходу за межі людського. Мамлєєвська біографія та творчий корпус постають яскравим прикладом ідеологічно-філософського міту, що має на меті формування дискурсу виключності Росії та її історичного месіанства. Імперські наративи набувають у творчості Мамлєєва як художнього, так і філософського виразу, їх осердям стає те, що визначається як метафізика по той бік Абсолюту — уявлення про існування Безодні, що пропонує трансгресивні стратегії виходу до сфери не-людського поза божественною компетенцією. Метою дисертаційної роботи є осмислення мамлєєвського міту та трансгресивних стратегій Безодні як метафізики по той бік Абсолюту, а також визначення дієвих шляхів їх демітологізації та нейтралізації. В роботі відповідно до поставленої мети визначено п’ять завдань: — дослідити біографію Юрія Мамлєєва та систематизувати корпус його творів у контексті демітологізації; — визначити ключові особливості мамлєєвської метафізики по той бік Абсолюту й віднайти приховані впливи європейської метафізики на її формування; — провести порівняльний аналіз Безодні Юрія Мамлєєва, світу-без-нас спекулятивного реалізму, Ніщо Мартіна Гайдеґґера та внутрішнього досвіду Жоржа Батая; — означити ключові особливості трансгресивних стратегій Безодні; — визначити основні загрози метафізики по той бік Абсолюту та встановити шляхи їх усунення. Мамлєєвський міт спирається на три більш загальні міти: «русскій мір», «русскую ідєю» і «заґадочную русскую душу», які постають фундаментом рашизму як політичної релігії. Основою загальної систематизації мамлєєвського корпусу запропоновано п’ять стрижневих метатем: Безодня, утризм, Росія, Таємниця та смерть. Застосування поняття «метатеми» як інструменту систематизації дозволяє гармонійно поєднати літературний та філософський аспекти творчості Мамлєєва. Для упорядкування філософії Юрія Мамлєєва запропоновано використовувати поняття «анти-тріади деструкції» («утризм» — «Безодня» — «Росія»), котре демонструє неузгодженість та непослідовність мамлєєвських філософських ідей. Тотальне нарцисичне Я утризму заперечує фігуру Іншого та унеможливлює функціонування інших складових мамлєєвської філософії. Коріння ідеї Безодні чітко простежується в традиції негативної теології. Метафізичні координати, які визначають підвалини Безодні — Абсолют та Ніщо. «Принцип ночі» Безодні запропонований Мамлєєвим не є унікальним, він посилається на уявлення про божественний морок, Божество (Gottheit) та сферу принципового незнання. Поняття «Безодні» (Ungrund) як темної безосновності Мамлєєв запозичує в Якоба Беме, а потім виносить його за межі Абсолюту, як це робить Бердяєв із трансцендентною свободою. Антропологія Безодні містить у собі принципове протиріччя: з одного боку, Мамлєєв наголошує на тому, що богореалізація є необхідним етапом руху до Безодні, а з іншого, полишає можливі манівці, котрі здатні Абсолют ігнорувати. Три такі манівці означені Мамлєєвим дискурсивно в роботах «Доля буття» та «Росія Вічна» — негації, безпредметна позаонтологічна туга та Росія. І один неодноразово зображується в художній прозі — випадок. Демітологізовано вчення Мамлєєва про сім основних метафізичних якостей (концентр) Росії. Встановлено тотожність мислення російського суспільства та його влади, що обумовлює неможливість їх розмежування в сучасній політичній ситуації. Українськими поточними завданнями постають: захист загальнолюдського як сокровенного та культивація уваги до тендітних речей. Окреслено проблемне поле радикальної трансгресивності як нескінченність процесу відсування меж. Порівняно мамлєєвську метафізику по той бік Абсолюту та внутрішній досвід Жоржа Батая: визначено аспекти конверсії, комунікації та відповідальності як присутні в інтерпретації трансгресивності Батая та відсутні в Мамлєєва. Запропоновано в якості топологічних альтернатив до Безодні концепцію інших та проміжних просторів.