Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000683, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Рецепція особистості та творчості Миколи Лисенка в соціокультурних координатах Галичини до 1942 року. Здобувач Кузнецова Ольга Олександрівна, Керівник Фрайт Оксана Володимирівна Опонент Карась Ганна Василівна Опонент Кияновська Любов Олександрівна Опонент Лігус Ольга Марківна Рецензент Мартинів Любомир Ігорович Опис Кузнецова О. О. Рецепція особистості та творчості Миколи Лисенка в соціокультурних координатах Галичини до 1942 року. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка МОН України. Дрогобич, 2023. Музично-регіональні лисенкознавчі студії особливо активізувалися за постколоніальні роки. Втім, обрана тематика стосовно Галичини досі не знаходила окремого багатовекторного розгляду, її історична динаміка впродовж зазначеного періоду спеціально не вивчалася. Не отримували цілісного аналізу такі аспекти, як передумови суспільного та мистецького сприйняття постаті й творчості Лисенка в регіоні, музикологічна регіональна Лисенкіана, інфраструктурний комплекс явищ і фактів, пов’язаних із особою митця тощо. Запропонована в дисертації методика дослідження спрямована на створення розгорнутої панорами впливу Лисенка на музичну й загальнокультурну сфери галицького життя внаслідок осмислення епохальності впливу його історично-культурної, універсальної і геніальної постаті. Міждисциплінарний підхід із використанням філософських, соціологічних і культурологічних концептів рецептивної естетики, монадності, геніальності, історичної особистості, філіації дав змогу висвітлити особливості суспільної та персонологічної рецепції Лисенкових ідейних поглядів і переконань, творчих засад і настанов, особистих прикладів активної діяльності. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та її зв’язок із науковими програмами, визначені об’єкт, предмет, мета, завдання й методи, окреслено джерельну базу та методологію дослідження, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано відомості апробації окремих положень дисертації. В першому розділі виявлено місце регіональних досліджень в історіографії лисенкознавства, в тому числі, стан вивчення зв’язків М. Лисенка з Галичиною, викладено теоретико-методологічні засади дисертації. Другий розділ розкриває формування й еволюцію різних видів суспільно-культурної інфраструктури особи й діяльності митця, третій присвячений досягненням галицьких музикологів у вивченні феномену М. Лисенка, четвертий – основним тенденціям рецепції його творчості місцевими композиторами та виконавцями. В дисертації окреслено тло галицької Лисенкіани – історико-політичне та суспільно-психологічне. Роль митця в його формуванні проявлялася на національно-патріотичному, ментальному та культурно-мистецькому рівнях. Тому недаремно Лисенко став центром притягання цілого сузір’я інтелігенції, яка пропагувала його творчу, наукову й громадську діяльність серед широких суспільних верств. Ювілей творчої праці Лисенка 1903 року в Галичині став феноменом народної рецепції митця. Музикологічні статті й розвідки Ф. Колесси й С. Людкевича на початку ХХ століття заклали основи лисенкознавства в регіоні, що поступово розширювалося й поглиблювалося. Найважливішими формами інфраструктури культу Лисенка були присвоєння його імені музичному товариству (точніше, перейменування «Союза співацьких і музичних товариств»), а згодом Музичному інститутові та його філіям по всій Галичині. Цими актами статусного характеру ознаменувався початок процесу професіоналізації галицького музичного життя. Рецепція мовно-стильових і ідейно-образних основ музики Лисенка галицькою композиторською школою відбувалася поетапно: ровесники й молодші сучасники переймали окремі елементи лексики, жанрові особливості, поступово засвоювали відповідні способи опрацювання фольклору тощо. Нова генерація, отримавши фахову освіту, запроваджувала творчі методи Лисенка природніше, поєднуючи з власними естетико-стильовими вподобаннями, вільно оперуючи фольклорними джерелами в контексті загальноєвропейського досвіду. Ключові слова: Микола Лисенко, рецепція, українська музична культура, львівська композиторська школа, романтизм, творча особистість, ювілеї Миколи Лисенка, виконавство, музична освіта, музична регіоналістика, хорова, вокальна, оперна та інструментальна творчість, композиторська праця, історичний контекст, культурно-мистецьке життя. Дата реєстрації 2024-01-29 Додано в НРАТ 2024-01-29 Закрити