Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000712, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Оптимізація умов живлення картоплі столової за локалізованого внесення добрив Здобувач Панчук Тимур Вікторович, Керівник Бикін Анатолій Вікторович Опонент Господаренко Григорій Миколайович Опонент Іваніна Вадим Віталійович Опонент Фурдига Микола Миколайович Рецензент Федосій Іван Олексійович Опис Наукова новизна досліджень полягає у тому, що вперше удосконалено можливість локального внесення та теоретично обґрунтовано характер локалізації фосфорних і калійних добрив впродовж вегетації картоплі. Дослідження характеру використання фосфору за різних способів внесення добрив у період його активного споживання рослинами картоплі показали, що застосування локального способу внесення обумовлює довший період локалізації та вищу концентрацію цього елементу у ґрунті та, безумовно, сприяє більшій доступності фосфору і його повнішому споживанню рослинами картоплі порівняно із варіантом, де добрива вносились врозкид. Аналогічні дослідження по вивченню локалізації калію показали, що локальне внесення забезпечувало більший вміст цього елемента та кращу його доступність у ґрунті протягом вегетації рослин порівняно з розкидним способом внесення, що підтверджується вищим рівнем врожаю картоплі. Нами встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) рослин картоплі залежала від фаз росту і розвитку та способів і норм внесення добрив. У період «бутонізація–цвітіння» у варіанті з локальним внесенням P80K180 на фоні N150 відмічалось найбільше серед варіантів утворення сухої речовини – 6,55 г/м2 на добу. Найкраща чиста продуктивність фотосинтезу у період «цвітіння–«зелена ягода» була зафіксована у варіанті з внесенням P60K135 локально фоні N150 – 11,9 г/м2 на добу. За результатами проведених досліджень також встановлено, що застосування локального внесення фосфорних та калійних добрив в нормі P60K135 на фоні N150 обумовлювало формування у період цвітіння найбільшої серед варіантів маси вегетативної надземної (24,9 т/га) та підземної частини (7,59 т/га), площі листкової поверхні (29887 м2/га) і листкового індексу (2,99). В умовах нашого досліду вміст макроелементів у рослинах картоплі столової в період вегетації в усіх варіантах відповідав оптимальному, або високому рівню забезпечення з перевагою розкидного способу. Застосування локального внесення фосфорних та калійних добрив у різних нормах на фоні N150 обумовлювало більший рівень врожаю порівняно з розкидним способом внесення. А саме, зменшення норми локального внесення до P60K135 на фоні N150 було доцільним, оскільки впродовж усіх років досліджень забезпечувало найбільший приріст урожаю цієї культури: у сприятливий період (2019–2021 рр.) урожайність досягала 34,1 т/га, за несприятливих умов (2022 р.) цей показник становив 29,1 т/га. Такий спосіб та норма внесення добрив також обумовлювали найбільший вихід стандартних фракцій насіннєвих бульб серед варіантів досліду. Наші дослідження показали, що внесення повної норми фосфорних та калійних добрив (P80K180) локально на фоні N150 забезпечувало найвищі у досліді показники вмісту в бульбах сухої речовини (19,7 %) та крохмалю (13,6 %). Локальне внесення P40K90 на фоні N150 зумовлювало найбільший вміст вітаміну С – 21,6 мг%. Найменше накопичення нітратів у бульбах (4,94 мг/кг) встановлено за внесення P60K135 локально фоні N150. У результаті досліджень встановлено, що локальне застосування фосфорних та калійних добрив з нормою внесення P60K135на фоні N150 забезпечувало найкращу економічну ефективність серед варіантів досліду, як у сприятливі, так і не сприятливі роки. У сприятливий період (2019-2022 рр.) прибуток досягав рівня 92203 грн/га, рівень рентабельності становив 83,9 %, собівартість насіння на майбутній 1 га – 13068 грн. У несприятливий період прибуток був на рівні 38275 грн/га, рентабельність досягала 33,2 %, а собівартість насіння на 1 га становила 15894 грн. У середньому за 2019–2022 рр. прибуток становив 74227 грн/га, а рентабельність досягала 66,9 %. Аналіз біоенергетичної ефективності вирощування картоплі показав, що локалізація добрив обумовлює найбільш ефективне використання енергії. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності був отриманий за локального внесення фосфорних та калійних добрив з нормою P80K180 на фоні N150. У середньому за сприятливих років він досягав 7,36, а за несприятливих – 6,55. Загалом за 2019–2022 рр. цей показник у зазначеному варіанті був найвищим та становив 7,0. Дата реєстрації 2024-01-30 Додано в НРАТ 2024-01-30 Закрити