Реєстраційний номер
0824U000720, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-01-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Працівник ІТ-сфери як суб’єкт трудового права.
Здобувач
Заїка Дар’я Ігорівна,
Керівник Середа Олена Григорівна
Опонент Шумило Михайло Миколайович
Опонент Сімутіна Яна Володимирівна
Рецензент Швець Наталія Миколаївна
Рецензент Зіноватна Іляна Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
У дисертації за результатами дослідження категорій «цифрова економіка», «платформна зайнятість», «шерингова економіка» аргументовано, що в цифрову еру основою предмета сучасних суспільних відносин в IT-сфері є суспільні відносини в цифровому середовищі. Суспільні відносини в ІТ-сфері охоплюють збирання, оброблення й передання даних на базі обчислювальної та інформаційної техніки, щоб отримати інформацію нової якості та використовувати її. Суспільні відносини в ІТ-сфері багатогранні й містять публічноправовий і приватноправовий аспекти.
Авторка виділила такі етапи виникнення (становлення) суспільних відносин української ІТ-сфери: перший етап (3000 р. до н. е. – кінець ХV ст.) – формування передумов виникнення суспільних відносин в ІТ-сфері, домінування ручних інформаційних технологій; другий етап (кінець ХV ст. – початок ХХ ст.) – домінування механічних інформаційних технологій; третій етап (середина ХХ ст. – 60-ті рр. ХХ ст.) – виникнення електричної технології, поява перших комп’ютерів; створення окремої галузі ІТ; четвертий етап (1970–1990 рр.) – розширення суспільних відносин в ІТ-сфері завдяки виникненню електронної технології та мережі «Інтернет»; п’ятий етап (1991 р. – початок ХХІ ст.) – становлення української академічної науки ІТ-сфери; шостий етап (2010–2022 рр.) – розквіт української ІТ-сфери; сьомий етап (лютий 2022 р. – дотепер) – суспільні відносини в ІТ-сфері у воєнний період. У дисертації запропоновано поняття «ІТ-аутсорсинг» як відносини між замовником та аутсорсером-роботодавцем, за яких замовник передає частину своїх функцій
аутсорсеру-роботодавцю на виконання його працівниками ІТ-сфери за вказівками й під контролем аутсорсера-роботодавця. Розмежовано фриланс і роботу за викликом.
Авторка виявила об’єктивну необхідність диференціювати правове регулювання праці, що зумовлено зміною умов праці у зв’язку із цифровізацією виробництва й виникненням великої кількості нетипових форм зайнятості. Щоб знизити рівень «тіньової» зайнятості й зменшити бюрократичне навантаження на роботодавців, пропонується запровадити спрощений режим регулювання для підприємств, які переповнені нетиповою зайнятістю. Розмежовано поняття «спеціальне регулювання» та «спрощений режим». Спрощений режим завжди дерегулює суспільні відносини, тоді як «спеціальне регулювання» може бути як спрощеним (дерегульованим, «послабленим» для суб’єкта), так і зарегульованим (мати більше вимог / правил для суб’єкта). Спеціальне регулювання ширше за спрощений режим і повністю охоплює друге.
У дослідженні встановлено, що трудові відносини в ІТ-сфері мають загальні ознаки, що притаманні всім трудовим відносинам, і спеціальні ознаки. До спеціальних ознак належать мета праці, способи й засоби виконання трудових обов’язків. Визначено поняття «трудові відносини в ІТ-сфері» як вид трудових відносин, що полягає в роботі зі збирання, оброблення й передання даних на базі обчислювальної та інформаційної техніки, щоб отримати інформацію нової якості та використовувати її.
На підставі аналізу світових тенденцій і вітчизняної судової практики авторка вважає за необхідне використати досвід ЄС щодо критеріїв розмежування трудових відносин від інших, що пов’язані із працею, та ввести презумпцію трудових відносин на цифрових платформах, окрім державної платформи «Дія.City», яка вже законодавчо врегульована й має спеціальний правовий режим. Гіг-відносини врегульовано лише на державній платформі «Дія.City», тоді як відносини на інших цифрових платформах українських ІТ-фахівців залишилися поза увагою законодавця. У дисертації запропоновано врахувати позитивний досвід Франції та Португалії щодо закріплення на
законодавчому рівні цифрових прав і доповнити чинний КЗпП та проєкт Трудового кодексу каталогом цифрових трудових прав. Наведено каталог цифрових трудових прав працівника в цифровому середовищі: право на доступ до інтернету під час виконання трудової функції; право на захист персональних даних, які використовуються під час роботи на цифрових платформах; право на страйк онлайн (із використанням цифрових платформ і соціальних мереж); право підвищити кваліфікацію онлайн; право на кібербезпеку під час виконання трудових обов’язків, право на захист даних про геолокацію, право бути офлайн у неробочий час і час відпочинку тощо. Список цифрових прав працівника не вичерпний і відкритий для дискусії, щоб надалі закріпити його в трудовому законодавстві.
Авторка обґрунтувала, що доцільно розробити окремий випуск ДКХП «ІТ-сфера», оскільки ІТ-сфера налічує багато професій і ця кількість невпинно зростає. Для створення випуску ДКХП «ІТ-сфера» за основу можна взяти міжнародні стандарти з інформаційних технологій ISO/IEC 15288:2008, ISO/IEC 12207:2008, а також проєкти МОН професійних стандартів для працівників ІТ-галузі. Випуск слід побудувати відповідно до структури Класифікатора професій (ДК 003:2010).
Дата реєстрації
2024-01-30
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-30 / 2026-07-01
