Реєстраційний номер
0824U000750, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-03-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Меліоративні властивості та рекреаційний потенціал лісових насаджень Карпатського національного природного парку
Здобувач
Іваненко Юрій Сергійович,
Керівник Юхновський Василь Юрійович
Опонент Крамарець Володимир Олександрович
Опонент Шпаківська Ірина Миронівна
Рецензент Гриб Володимир Макарович
Рецензент Соваков Олександр Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опис
У дисертаційному дослідженні розглянуто питання щодо оцінки меліоративних властивостей гірських лісових екосистем та встановлення впливу туристичної діяльності на захисні властивості насаджень, які є об’єктами рекреації в межах Карпатського національного природного парку. Також проаналізовано рекреаційні характеристики лісів Карпатського НПП та придатність окремих насаджень для рекреаційної діяльності.
Аналізуючи лісовий фонд Карпатського НПП було встановлено, що найбільш поширеними є деревостани за участю ялини європейської, які займають близько 79 % території. Особливо цінні природні гірські ліси та праліси становлять близько 2,4 тис. га.
У дисертації проведено аналіз досліджень українських та закордонних вчених щодо оцінки захисних властивостей гірських насаджень Карпат, а також особливості формування природних гірських лісів та динаміки зміни лісового покриву. Розглянуто українських за закордонний досвід планування туристичної діяльності з аналізом можливих наслідків від надмірного рекреаційного навантаження на лісові екосистеми.
Виявлено особливості формування кореневих систем ялини європейської в умовах активної рекреації. Встановлено, що окрім кореляційних зв’язків між едафічними факторами та корененаселеністю ґрунтового профілю, значний вплив на формування коренів мають орографічні чинники (характеристики рельєфу місцевості) та структура самого деревостану, під яким формуються кореневі системи.
У дисертаційному дослідженні розглянуто питання впливу рекреаційної діяльності на процеси ущільнення гірських ґрунтів. Встановлено статистично значущу різницю між показниками твердості ґрунтів та відстанями від полотен туристичних маршрутів вглиб лісового середовища.
Показники твердості ґрунту в гірських умовах є надзвичайно неоднорідними. У шарах ґрунту, твердість якого перевищувала 20 кг·см-2 , було зафіксовано найменші об’єми фізіологічно активних та провідних коренів. Саме після глибини 20 см спостерігалось подібне збільшення ґрунтової твердості у менш порушених рекреацією ділянках, що також впливає і на зниження корененаселеності у глибших ґрунтових шарах.
Під наметом ялинників Карпатського НПП проаналізовано розподіл, структуру та фракційний склад лісової підстилки. Було встановлено статистично достовірну різницю в обсягах накопиченої підстилки між насадженнями, які прилягають до туристичних маршрутів та знаходяться під впливом рекреаційного навантаження, а також на віддалених від маршрутів ділянках. Найменші запаси лісової підстилки було зафіксовано під наметом насаджень, які безпосередньо прилягають до маршрутів.
Окрім впливу туристичної діяльності на кількість лісової підстилки, встановлено кореляційні зв’язки між товщиною підстилки та збільшенням висоти над рівнем моря. При аналізі складу лісової підстилки, вплив домішки бука лісового (до 20 % складу насадження) на розподіл фракцій, не було встановлено.
У дослідженні розглянуто питання поглинальних здібностей лісової підстилки в гірських умовах. В залежності від досліджуваних насаджень максимальна кількість поглинутої лісовою підстилкою вологи варіюється від 42,3 т·га-1 до 187,3 т·га-1 , що становить об’єм в 1,5 рази більший від сухої маси. Потужний покрив лісової підстилки не лише перешкоджає поверхневому стоку, а й поглинає значну кількість вологи, тим самим попереджаючи розвиток ерозійних процесів.
За результатами комплексної оцінки рекреаційного потенціалу насаджень була розрахована максимально допустима кількість відвідувачів, яка орієнтовно складає 498670 осіб на рік, з урахуванням заповідної зони як території з обмеженим доступом. Проте реальна кількість рекреантів, що можуть відвідувати протягом року екосистеми Карпатський НПП є значно меншою, так як при розрахунку кількісті відвідувачів не було враховано поточну кількість туристичних маршрутів та їх пропускну спроможність, а також не враховані території, порушені рекреаційною діяльністю (наприклад, екопізнавальна стежка «На Говерлу»).
Оцінено рекреаційний потенціал на рівні всієї території парку, а також встановлено придатність окремих насаджень вздовж туристичних маршрутів для короткострокового відпочинку. Рекреаційний потенціал території Карпатського НПП оцінено як «високий» (61 %) за допомогою оцінки «Gülez Method». Дана оцінка отримана по нижній межі категорії, тому зміна оцінки навіть одного критерію за цією методикою може суттєво вплинути на остаточний результат.
Проведено детальний аналіз рекреаційних характеристик деревостанів на рівні туристичних маршрутів. Відповідно до критеріїв оцінки, 75 % досліджуваних насаджень до 2 класу рекреаційної цінності, що свідчить про середній рекреаційний потенціал цих ділянок та придатність до використання з метою короткострокового рекреаційного відпочинку.
Дата реєстрації
2024-01-31
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-31 / 2026-07-01
