Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000772, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Вербалізація концепту СУМНІВ у англомовному художньому дискурсі.

Здобувач

Ніжнік Людмила Іванівна,

Керівник Бялик Василь Дмитрович
Опонент Бабелюк Оксана Андріївна
Опонент Бистров Яків Володимирович
Рецензент Осовська Ірина Миколаївна
Рецензент Заслонкіна Анна Володимирівна

На здобуття

Доктор філософії, 035, Філологія

Дата захисту

29-05-2023

Опис

Дисертацію присвячено вивченню вербалізації концепту СУМНІВ в сучасному англомовному художньому дискурсі з позицій комплексного підходу, що дав змогу дослідити поняттєву, образну та ціннісну складові концепту СУМНІВ, розглянувши його концептуальні та категоріальні властивості, фреймову будову, образи-схеми та реалізацію концепту в дискурсі. Концепт СУМНІВ досліджено у сучасному англомовному художньому дискурсі з когнітивно-комунікативних позицій дослідження; розкрито інтенсіонал та імплікаціонал значення ядерних номінантів концепту СУМНІВ та визначено низку номінантів цього концепту; створено фреймову структуру концепту СУМНІВ та виокремлено діапазон концептуальних метафор для нього; проаналізовано епістемічні слова, як лексичні одиниці для вираження концепту СУМНІВ та здійснено їх поділ на епістемічні слова високої сили модальності (ЕСВСМ), епістемічні слова середньої сили модальності (ЕСССМ) та епістемічні слова низької сили модальності (ЕСНСМ); проаналізовано мовленнєві акти для вираження концепту СУМНІВ; здійснено типологію комунікативних ситуацій сумніву; схарактеризовано комунікативні стратегії й тактики актуалізації досліджуваного концепту в сучасному англомовному художньому дискурсі в комунікативних ситуаціях сумніву. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження концепту СУМНІВ» визначено місце лінгвоконцепту в когнітивній лінгвістиці. СУМНІВ визначається, як емоційний концепт, складне структурно-смислове, ментальне, вербалізоване утворення, яке включає в себе поняття, образ та цінність, функціонально заміщає людині в процесі рефлексії та комунікації предмети світу, та є культурно зумовленим для певного історичного етапу розвитку суспільства. У другому розділі «Методи та етапи дослідження» представлено основні підходи до вивчення концепту СУМНІВ. У дисертаційному дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що включають дефініційний й компонентний аналіз, концептуальний аналіз в інтерпретації Й. А. Стерніна і З. Д. Попової, прагматичний аналіз для опису вживання слів та словосполучень з метою досягнення прагматичного ефекту, дискурсивний аналіз для встановлення соціального контексту комунікативної ситуації сумніву, метод скалярної градації для розміщення епістемічних слів на шкалі впевненості, процедуру кількісних підрахунків, статистичну формулу ваги компонента значення. У роботі розглянуто поняття шкали впевненості, яка допомагає скаляризувати епістемічні слова різної сили модальності та виокремити ті з них, що є вербалізаторами концепту СУМНІВ. У третьому розділі «Лінгвокогнітивні ознаки концепту СУМНІВ у сучасному англомовному художньому дискурсі» досліджено поняттєвий та образний компоненти концепту СУМНІВ. Було розглянуто 118 епістемічних слів з їх заперечними формами для визначення їх семного складу та для того, щоб групувати їх на епістемічні слова високої, середньої та слабкої сили модальності. Образно-ціннісний аспект концепту представлено 53 концептуальними метафорами, серед яких орієнтаційні, онтологічні, структурні та художні, що утворюються шляхом розширення, нарощування чи поєднання конвенційних метафор. Концептуалізація СУМНІВУ через когнітивну метонімію складає 20 різновидів. Розділ 4 «Реалізація концепту СУМНІВ в англомовному художньому дискурсі» фокусується на ціннісно-прагматичному аспекті концепту СУМНІВ для англійської лінгвокультури. Концепт СУМНІВ реалізується через констативи (55%), квестиви (24%), експресиви (11%), комісиви (6%), директиви (4%). Аналіз тем 400 фрагментів художнього дискурсу із 36 творів виявив 10 тем для комунікативної ситуації сумніву. Концепт СУМНІВ стосується фактичної невпевненості, що виступає глобальною стратегією у стратегічному мовленні. Локальними стратегіями виступають стратегії кооперації (57%) та конфронтації (43%). Перший вид стратегій поділяється на мовні стратегії забезпечення стабільно-гармонійного спілкування (8%) (тактики пошуку згоди, виправдання), презентації інформації (29%) (тактики констатації, припущення, прогнозування) та формування емоційного настрою (20%) (тактики створення напруги, індукції емпатії, емоційної самоекспресії). Другий вид стратегій проявляється у мовних стратегіях дискредитації (19%) (тактики докору, критики, недовіри, самодискредитації), порушення стабільно-гармонійного спілкування (18%) (тактики незгоди, насмішки, ухилення, зміни теми) та маніпулювання (5%) (тактики психологічного тиску та нав’язування суб’єктивної думки).