Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000779, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 01-03-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Основи методики розслідування провокації підкупу. Здобувач Самойленко Сергій Васильович, Керівник Кунтій Андрій Ігорович Опонент Тетерятник Ганна Костянтинівна Опонент Рогальська Вікторія Вікторівна Рецензент Шехавцов Руслан Миколайович Рецензент Марко Сергій Іванович Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (081 – Право). – Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2023. Дисертацію присвячено дослідженню криміналістичної характеристики та організації розслідування провокації підкупу. На базі положень загальної теорії криміналістики, результатів узагальнення та аналізу судово-слідчої практики розроблено основи методики розслідування зазначеного різновиду кримінальних правопорушень. Висвітлення цієї тематики дослідження полягає у визначенні поняття та змісту елементів криміналістичної характеристики такого виду кримінального правопорушення, кола обставин, що підлягають встановленню, в окресленні типових слідчих ситуацій та обранні відповідного алгоритму дій слідчого в процесі розслідування, визначенні тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій та використанні спеціальних знань під час розслідування. Окрім цього, у дисертаційній роботі сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Здійснено огляд літературних джерел у галузі кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності стосовно провокації підкупу, їх виявлення та розслідування. Аналіз монографічних, дисертаційних та інших наукових праць з окресленої проблематики засвідчив, що основи методики розслідування провокації підкупу досі не розроблені. Проаналізовано поняття та складові криміналістичної характеристики провокації підкупу. З’ясовано, що до її структури належать такі елементи: спосіб кримінального правопорушення; обстановка, час, місце і предмет, знаряддя та засоби кримінального правопорушення; відомості щодо особи злочинця та потерпілого, мотив і мета провокації підкупу; відомості про сліди кримінального правопорушення. Наявність взаємозв’язків між елементами криміналістичної характеристики обумовлює можливість використання системного підходу в дослідженні цієї проблеми. Установлено, що вивчення особи злочинця, котрий вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 370 КК України, доцільно здійснювати у контексті взаємозв’язку з особою потерпілого, а також мотиву та мети злочину. Особою злочинця (підбурювачем) є службова особа, яка вчинила провокацію підкупу, тобто дії з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоби потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду. Особою потерпілого у кримінальних провадженнях є особа, що зазнала підкупу з боку провокатора – службової особи. Доведено, що в контексті вивчення основ методики розслідування кримінальних проваджень за фактами провокації підкупу доцільно зазначати про використання чотирьох основних форм застосування спеціальних знань: призначення судових експертиз; залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій; консультативна та довідкова допомога спеціаліста; безпосереднє використання слідчим спеціальних знань. Констатовано, що використання спеціальних знань у формі залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування провокації підкупу може бути реалізоване у процесі контролю за вчиненням злочину, яка під час розслідування провокації підкупу переважно проводилася у формі спеціального слідчого експерименту. Встановлено, що під час проведення досудового розслідування кримінальних провадження про провокацію підкупу слід призначати такі види судових експертиз: експертизу речовин, матеріалів і виробів; почеркознавчу; техніко-криміналістичну; технічну експертизу документів; лінгвістичну; фоноскопічну. Вивчено завдання, що вирішують ці види експертних досліджень, а також питання, які слід формулювати експерту. Одержані дисертантом наукові результати слугують підставою для формулювання висновків і рекомендацій, що мають і теоретичне, і практичне значення. Дата реєстрації 2024-02-02 Додано в НРАТ 2024-02-02 Закрити