Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000800, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 18-12-2023 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Формування активності повсякденного життя дітей періоду першого дитинства з розладами аутистичного спектра в загальній програмі ерготерапії Здобувач Вітомська Марина Валентинівна, Керівник Гаврелюк Світлана Василівна Опонент Нестерчук Наталія Євгенівна Опонент Мусієнко Олена Володимирівна Опонент Боднар Іванна Романівна Рецензент Бісмак Олена Василівна Опис Розлади аутистичного спектра (РАС) є складним порушенням нервової системи, яке зазвичай проявляється в ранньому дитинстві, характеризується постійним дефіцитом соціальної комунікації. Ерготерапія є однією з найбільш поширених терапій, які надаються особам з РАС. Водночас для досягнення основних цілей ерготерапевтами широко використовується сенсорно-інтегративна терапія (СІТ). Мета дослідження: дослідити та порівняти особливості впливу різних підходів до ерготерапії на динаміку показників активності повсякденного життя, сенсорного профілю та якості життя дітей періоду першого дитинства з РАС впродовж реабілітаційної програми. Методи дослідження: аналіз спеціальної та науково-методичної літератури; аналіз медичних карт та документації; опитувальник Оцінка дитячої інвалідності; Короткий сенсорний профіль; Опитувальник якості життя дітей; методи математичної статистики. У першому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати аналізу науково-методичної літератури. Встановлено, що рання реабілітація дитини з РАС дає шанси отримати необхідні в повсякденному житті навички самообслуговування та спілкування. У другому розділі описано методи дослідження та особливості їх застосування, етапи організації дослідження. У дослідженні взяли участь 60 дітей з РАС віком від 4 до 6 років, які поступали для проходження реабілітаційної програми. Третій розділ присвячений особливостям терапевтичних втручань у програмі реабілітації дітей. Впродовж 6 місяців діти усіх груп отримували базову реабілітаційну програму. котра, зокрема, включала консультації ерготерапевта (раз у два тижні). Учасники першої основної групи (ОГ1, n=20) додатково відвідували заняття з ерготерапевтом (3 рази на тиждень), які були спрямовані на формування навичок прийому їжі, гігієни, одягання та роздягання, користування фурнітурою, вмикачами світла, замками. Діти з другої основної групи (ОГ2, n=20) додатково до терапії ОГ1 двічі на тиждень відвідували сенсорно-інтегративну терапію, котра була спрямована формування та покращення імітаційних здібностей, орієнтації у просторі, координації, а також сенсорного сприйняття. У четвертому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати аналізу медичних карт, активності повсякденного життя, сенсорного профілю та якості життя. Загальний бал опитувальника «Оцінка дитячої інвалідності» мав статистично однакові початкові результати у групах, а заключні оцінки були найліпшими у ОГ2 та найгіршими у КГ. Обидва додаткові ерготерапевтичні компоненти позитивно вплинули на динаміку усіх пунктів сенсорного профілю, а загальний бал сенсорного профілю був статистично кращим у групі ОГ2. Загальний бал якості життя при заключному оцінюванні був найвищим у групі ОГ2 та найменшим у КГ. У п’ятому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними навчальної та методичної літератури. Дата реєстрації 2024-02-02 Додано в НРАТ 2024-02-02 Закрити