Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000887, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-02-2024 Статус Запланована Назва роботи Адміністративно-правове регулювання у сфері надання освітніх послуг в Україні Здобувач Литвиненко Євгенія Віталіївна, Керівник Уткіна Марина Сергіївна Опонент Соболь Євген Юрійович Опонент Невядовський Владислав Олегович Рецензент Бондаренко Ольга Сергіївна Рецензент Миргород Валерія Валеріївна Опис Виокремлено і проаналізовано основні характеристики періодизації становлення та розвитку освітньої діяльності. Узагальнено наукові підходи щодо визначення категорії «освіта». Визначено, що це фундамент людського капіталу, у формуванні якого вирішальну роль відіграє якісне та ефективне управління сферою надання освітніх послуг. Обґрунтовано, що зміст освіти полягає в тому, щоб надати особі необхідних знань, які будуть слугувати базою, без якої вона не зможе спілкуватися та висловлювати свої думки. Узагальнено, що освітня послуга – це діяльність, спрямована на надання знань із певної галузі знань, після здобуття і засвоєння яких особа зможе в подальшому використати їх у своїй професійній діяльності. Виокремлено такі характеристики освітніх послуг: академічна мобільність; велика кількість осіб, зацікавлених в отриманні навчальних послуг; різні умови надання та отримання освітніх послуг; забезпечення якості освіти та надання таких послуг; конкурентність у діяльності закладів освіти. Визначено, що правове регулювання у сфері освіти – це певна сукупність правових засобів, за допомогою яких здійснюють вплив і регулювання суспільних відносин, у нашому разі – у сфері надання освітніх послуг. Виокремлено та досліджено правові основи регулювання у сфері надання освітніх послуг: Конституція України, Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Національна доктрина розвитку освіти, Закон України «Про освіту», Закон України «Про дошкільну освіту», Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закон України «Про повну загальну середню освіту», Закон України «Про позашкільну освіту», Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», Закон України «Про фахову передвищу освіту», Закон України «Про вищу освіту». Запропоновано визначення поняття адміністративно-правового регулювання у сфері надання освітніх послуг. Ним варто вважати спеціальні адміністративно-правові засоби, за допомогою яких у певній установленій послідовності здійснюється регулювання поведінки учасників освітньої сфери для досягнення поставленої мети. Проаналізовано місце адміністративно-правового регулювання у сфері надання освітніх послуг, під ним йдеться про спеціальні адміністративно-правові засоби, за допомогою яких у певній установленій послідовності здійснюється регулювання поведінки учасників освітньої сфери для досягнення поставленої мети. Сформульовано поняття «суб’єкти права» – це особи, які мають права та обов’язки, можуть брати участь у правових суспільних відносинах. Обґрунтовано систему суб’єктів адміністративно-правового регулювання у сфері надання освітніх послуг, об’єднаних у п’ять груп. Наголошено, що метод регулювання у сфері освіти – це група пов’язаних між собою способів і прийомів, за допомогою яких органи державної і місцевої влади в межах своїх повноважень виконують свою регулятивну функцію, що в процесі виконання дозволяє досягти поставлених цілей у сфері освіти. Йому притаманні адміністративний, фінансовий, інформаційний і соціально-психологічний методи. Узагальнено досвід європейських країн і Сполучених Штатів Америки. Визначено, що вони мають переважно децентралізоване управління освітою (Естонія, Польща, Велика Британія, Німеччина, Норвегія, Сполучені Штати Америки). До країн із централізованим управлінням можемо віднести Фінляндію, Францію. Запропоновано не виокремлювати централізоване управління освітою, оскільки воно більш змішане, і зарубіжні країни на сьогодні ставлять за мету прийти до децентралізованого управління освітою. Органи місцевого самоврядування виконують на місцях доручення центральних органів державної влади, які більшою мірою встановлюють стандарти освіти. Запропоновано на основі досвіду зарубіжних країн запозичити: підвищення державного фінансування сфери освіти; зменшити та деталізувати обов’язки центральних органів управління освітою і на місцях, посилити контроль за їхнім виконанням; покращити управління та забезпечення отримання освіти для дітей з особливими потребами. На наш погляд, корисним для запозичення є досвід вебнаціонального реєстру EHIS Естонії, він значно спрощує роботу державних органів, узагальнюючи всю необхідну інформацію про освіту, забезпечує принцип прозорості та відкритості діяльності закладів освіти, що значною мірою може зменшити корупційний показник. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення у сфері надання освітніх послуг, зокрема такі: оновлення нормативно-правового забезпечення; забезпечення високого рівня викладання та забезпечення доступу до навчання в умовах військового стану; збільшення фінансового забезпечення закладів освіти всіх типів; розроблення інструментів для покращання управлінських функцій на всіх рівнях управління у сфері освіти; покращання матеріально-технічного забезпечення; розв’язання проблем з інфраструктурним забезпеченням; на законодавчому рівні вирішення усіх спірних питань щодо навчання українських дітей за кордоном під час воєнного часу. Дата реєстрації 2024-02-12 Додано в НРАТ 2024-02-12 Закрити