Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000937, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-02-2024 Статус Запланована Назва роботи Діяльність піаністів української діаспори Північної Америки у другій половині ХХ століття: парадигми міжкультурної комунікації. Здобувач Осмачко Юлія Олександрівна, Керівник Бермес Ірина Лаврентіївна Опонент Новосядла Ірина Степанівна Опонент Турчак Леся Іванівна Опонент Граб Уляна Богданівна Рецензент Мартинів Любомир Ігорович Опис У роботі підкреслено актуальність осмислення фортепіанного мистецтва української діаспори США та Канади як окремого вектора мистецтвознавчих досліджень. Встановлено взаємозв’язок еміграційних періодів з основними етапами розвитку музичного, як також фортепіанного мистецтва в діаспорі. З’ясовано, що важливу роль у процесі розвитку музичної культури української діаспори другої половини ХХ століття відіграло культурно-мистецьке середовище, що помітно спричинилося до професійного піднесення українських митців. Відтак реалізації творчого потенціалу музикантів сприяли: Науковове товариство ім. Шевченка; український музично-культурний центр у Гантері; український культурний центр «Союзівка»; Інститут сучасного мистецтва в Чикаго; канадське товариство «Український Музичний Фестиваль»; Український Конгресовий Комітет Америки тощо. Наголошено, що професійне зростання й становлення українських музикантів-емігрантів відбувалося не лише в межах України (навчальні заклади Києва, Одеси, Харкова, Львова), а й через навчання в музичних навчальних закладах світу (Чехія, Австрія, Німеччина, Франція, США, Канада тощо), де їх педагогами були представники інших національностей. Таким чином, здобуваючи фахову освіту, українські музиканти ставали активною складовою мистецької комунікації, насичуючи свою творчість міжнародним досвідом. Окрім цього музичний діалог української діаспори між представниками інших культур здійснюється й на виконавському, композиторському, музикознавчому та інших рівнях. Наголошено, що останнім часом (в умовах російсько-української війни) мистецький, а зокрема музичний діалог між Україною та країнами Північної Америки значно зміцнився. Така тенденція насамперед простежується в організації благодійних концертів, виставок, майстер-класів тощо, виручені кошти з яких спрямовуються на допомогу українським військовим, а також всім постраждалим внаслідок збройного конфлікту. Підкреслено, що саме таким чином відбувається взаємозбагачення обох сторін діалогу, оскільки міжкультурна комунікація спрямована на формування толерантності, взаєморозуміння в рамках відносин між культурами. Аргументовано, що вагомою складовою розвитку фортепіанного мистецтва українських емігрантів є професіоналізація творчої діяльності, що загалом свідчить про високий рівень культурного поступу в діаспорі, який простежується у мистецькій праці піаністів старшого покоління (М. Байлова, В. Безкоровайний, В. Белей, І. Білогруд, Т. Богданська, Д. Гординська-Каранович, Л. Горницький, В. Грудин, С. Дзядів, О. Ейдельман, В. Кіпа, Г. Клим, Н. Котович, Г. Лагодинська-Залеська, Б. Максимович, З. Маркович, Є. Маслюк, Г. Мирошниченко-Кузьма, Н. Недільська-Слободян, Ю. Олійник, Б. Перфецький, М. Полевський, І. Решетилович, А. Рудницький, Р. Савицький, І. Соневицький, Р. Темницька, М. Фоменко, Ю. Цибрівський – США; Г. Голинська, С. Жовнір-Клос, Л., І. Жуки, Л. Колесса, М. Кравців-Барабаш, З. Лавришин, Р. Стецура, Ю. Фіала – Канада тощо) та продовжує втілюватись у творчості наступних генерацій (Л. Артимів, В. Балей, Е. Барабаш, В. Винницький, К. Гоца, Л. Грабовський, Т. Гриньків, Л. Крупа, О. Луцишин, Д. Назаренко, Ю. Осінчук, І. Пелех-Зварич, Р. Рудницький, О. Слободяник, Б. Сперкач, М. Сук, О. Скидан, М. Цісик, Х. Чвартацька, М. Шлемкевич-Савицька, Н. Шпаченко – США; Л. Кузьменко, З. Кушпета, О. Левкович, Л. Мельник, М. Спіс, Х. Петровська, І. Поляк – Канада та інші). Охарактеризовано основні віхи творчої діяльності піаністів української діаспори США та Канади на основі яких формується цілісна картина розвитку фортепіанного мистецтва за кордоном. Обґрунтовано, що фортепіанне мистецтво українських емігрантів у контексті загальної музичної культури є важливим елементом збереження національної ідентичності за рубежем, адже глибинне дослідження музичного життя українських емігрантів дає змогу оцінити рівень розвитку української культури поза межами материкової України. Ключові слова: українська діаспора, музичне мистецтво, піаністи, музично-педагогічна діяльність, концертне виконавство, міжкультурна комунікація, мультикультуралізм, стиль, творча діяльність, емінентність, дидактичний репертуар, музичне виховання, життєтворчість, національна музична культура, музична освіта. Дата реєстрації 2024-02-15 Додано в НРАТ 2024-02-15 Закрити