Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000942, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Клініко-функціональний статус та соціологічний портрет здорових осіб молодого віку, які використовують альтернативні види тютюнопаління

Здобувач

Яшкіна Тетяна Олегівна,

Керівник Височина Ірина Леонідівна
Опонент Бабінець Лілія Степанівна
Опонент Богомолов Артемій Євгенійович
Опонент Гутор Тарас Григорович
Рецензент Гашинова Катерина Юріївна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

14-02-2024

Опис

Метою нашого дослідження було дослідити та визначити особливості клініко-функціонального статусу здорових молодих осіб, які використовують альтернативні види куріння, на підставі оцінки впливу електронних систем доставки нікотину на фізичний розвиток, вітальні функції, індекси здоров’я серцево-судинної та дихальної систем, вегетативний баланс, вентиляційну функцію легень, цитологічний портрет слизової ротоглотки, протимікробні білки (лізоцим та sIgA), іоном слини, якість життя та надати їх соціологічний портрет за результатами проведеного соціологічного опитування. Дослідження проводилось з дотриманням етичних принципів проведення медичних досліджень за участю людини у відповідності до положень останньої редакції Гельсінської декларації (64-та Генеральна асамблея WMA, жовтень 2013 р.), Конвенції Ради Європи щодо захисту прав та гідності людини, Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини. Дизайн дослідження структурований трьома етапами – на першому проведено анонімне соціологічне опитування 919 молодих осіб віком 18-30 років з використанням адаптованої у відповідності до завдань дійсного дисертаційного дослідження анкети Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS) для України з вивченням поширеності альтернативних видів тютюнопаління та формуванням соціологічного портрету користувачів електронних портативних пристроїв для куріння (ЕПП); на другому етапі вивчено клініко-функціональний статус 92 практично здорових молодих осіб (основна група - 66 осіб, що використовують тютюнові вироби електричного нагрівання (ТВЕН), група контролю 26 осіб, що ніколи не курили) віком від 18 до 30 років з використанням клініко-анамнестичних, антропометричних, інструментальних, цитологічних, імунологічних та психодіагностичних методів дослідження, оцінений іоном слини, індекси здоров’я та якість життя. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше доведено наявність впливу стажу куріння ТВЕН на зміни показників клініко-функціонального статусу (фізичний розвиток, вітальні функції, індекси здоров’я серцево-судинної та дихальної систем, вегетативний баланс, вентиляційна функція легень, цитологічний портрету слизової ротоглотки, лізоцим та sIgA в слині, іоном слини) та якість життя здорових осіб молодого віку – курців ТВЕН. Вперше комплексно досліджено 26 елементів іоному слини та доведено наявність особливостей цих показників у здорових молодих осіб-курців ТВЕН. Вперше визначені фактори ризику, які впливають на формування моделі поведінки курця ТВЕН серед здорових осіб молодого віку та досліджені зв’язки поміж даними клініко-функціонального статусу здорових молодих осіб-курців ТВЕН та фактором стажу куріння ТВЕН. Вперше на підставі математичного моделювання визначені складові погіршення клініко-функціонального статусу та якості життя здорових молодих осіб, які курять ТВЕН, в залежності від стажу їх використання. Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. На підставі проведеного соціологічного дослідження для соціальної медицини визначено поширеність куріння ЕПП серед студентської молоді, уточнені соціальні фактори ризику формування моделі поведінки курця різних видів куріння та розроблені їх соціальні портрети. Для профілактичної медицини уточнені патогенетичні аспекти порушення адаптації серцево-судинної та дихальної систем, вегетативного балансу та якості життя серед здорових молодих осіб-курців ТВЕН. В практику охорони здоров’я обґрунтовано необхідність проведення моніторингу стану поширеності куріння, в тому числі ЕПП серед задекларованого населення. В практику сімейної медицини рекомендовано проведення мотиваційного консультування з питання профілактики куріння з врахуванням визначених в роботі високорангових факторів ризику соціального оточення молоді, не лише з метою превенції формування моделі поведінки курця в підлітковому віці, але й враховувати їх як такі, що виступають тригерами для зриву або перешкодою у відмові від куріння