Реєстраційний номер
0824U000945, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-12-2023
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Фортепіанна балада в контексті еволюції жанру
Здобувач
Назарій Наталія Орестівна,
Керівник Пилатюк Олена Борисівна
Опонент Лігус Ольга Марківна
Опонент Фрайт Оксана Володимирівна
Опонент Чернявська Маріанна Станіславівна
Рецензент Ластовецька-Соланська Зоряна М.иколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка
Опис
В дисертації здійснено комплексний розгляд баладного жанру в
європейській та українській фортепіанній творчості з виходом на
узагальнення щодо наявних традицій, джерел, тенденцій та шляхів його
еволюціонування.Баладний жанр в музичному мистецтві розглядається в контексті
різних напрямків наукових досліджень. Узагальнюючі праці з теорії цього
жанру можна умовно розділити на провідні великі категорії: музичноетнографічні, музично-теоретичні, музично-історичні, праці з питань
музичної семантики та герменевтичного аналізу.
Термін «балада» має численні відмінності в написанні (ballades, balats,
ballets, balletys, ballads) і вживається стосовно відмінних музично-мистецьких
явищ. Тому, визначення категорії балади теж різняться і залежать від
приналежності до сюжетного, жанрового, структурного, драматургічного
різновидів. Критерії характеристики категорії балади в музчному фольклорі
чи композиторській творчості значною мірою опираються на
літературознавчі та літературно-фольклористичні дослідження, однак, мають
низку питомих якостей та ознак.На підставі реалізованого дослідження низки творів баладного жанрувдалося відслідкувати шляхи еволюціонування жанру фольклорної і
літературної балади в історичній проекції, зроблено спробу класифікації
типологічних ознак балад різної історичної та національної ґенези.
Відтворення архетипових ознак обумовлюють особливості
характеристики балади, зумовлені структурою літературного тексту,
драматургії та архітектоніки, які екстраполюються на принципи побудови
музичної форми та комплекс виразових засобів. Базовими фольклорними
жанрами, які найчастіше слугували підставою для фортепіанної творчості
стали: середньовічна одноголосна танцювальна пісня (balada) у романських
народів, північно-французька середньовічна балада; французька придворна
поліфонічна куплетна пісня з рефреном; іспанські Ballade і Romanze,
німецький бенкельзанг як міська вулична пісня з ілюстраціями; англошотландська сюжетно-оповідна сольна або хорова куплетна пісня з
численними різновидами (popular ballad, ancient ballad, ballad of tradition,
traditional ballad, street ballad, stall ballad, broadside, broadsheet) з
інструментальним супроводом; північна (нордична, скандинавська:
фарерська, норвезька, данська, ісландська, шведська); центрально- і
східнослов’янська балади. Кожен з названих різновидів наділений
унікальними особливостями тематики, структури, способів формотворення,
виконання. Будучи прототипом фортепіанного твору пізнаваний комплекс
архетипових ознак проектується на вибір мистецького рішення.
Центральним жанром, який зумовив подальшу академізацію
фольклорних засад баладного жанру стала німецька «страшна балада», яка, в
свою чергу, сформувалась на підставі дослідження, перекладів, переспівів та
публікації текстів скандинавських, британських та іспанських фольклорних
різновидів.Жанр балади у фортепіанній творчості займає особливе місце завдяки
своїй міжвидовій природі. Найбільш масштабно в інструментальній сфері
музичного мистецтва представлено різновиди баладних жанрів для
фортепіано соло саме в тому виді, який започаткували у своїй творчості
Фредерік Шопен та Клара Вік-Шуман. В подальшому він пройшов крізь
численні трансформації й модифікації, міцно закріпився в музичному
мистецтві, доволі численно і різноманітно був представлений в доробку
митців різних національних композиторських шкіл та генерацій.
Аналіз корпусу їх творів дає можливість диференціації за жанровим
принципом, виконавським складом (для фортепіано соло, фортепіанних
дуетів, фортепіано з оркестром), з врахуванням стильових параметрів і
ґенезою першозразків, особливостями індивідуальних авторських рішень.
Окрім цього, можливість співставлення різновидів балади для
фортепіано у митців однієї доби дозволяє прийти до узагальнень щодо
впливу традицій та його масштабу в прояві індивідуального бачення, внеску
кожного з митців у трактування жанру фортепіанної балади. Проте в
українському музикознавстві ця жанрова сфера досі не підлягала докладному
науковому розгляду.Особливістю жанру є подальша міжвидова еволюція і трансформація,
яка відбувалась шляхом: фольклорна балада – група жанрів середньовічної
придворної музики – жанр європейської поезії ХІХ століття – академічна
камерно-вокальна музика – академічна інструментальна музика (сольна,
ансамблева, оркестрова). Це зумовлює необхідність спостереження проекцій
на літературні міжвидові співвідношення, поетику, стильовий діалогізм,
інтертекстуальність, семіотику, типи програмності, засоби формотворення в
процесі виходу у позавербальну систему засобів виразовості.
Інструментальні різновиди балади, в яких як її етнічна, так і
національна природа пізнавані, але відтворені більш узагальнено чи умовно,
трактуються через призму високих літературних творів чи постають в
загальноєвропейському контексті. В більшості балад для фортепіано
можливо виявити ґенезу прикладів композиторської творчості згідно
фольклорного та поетичного прототипу.
Дата реєстрації
2024-02-16
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-16 / 2026-07-01
