Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000952, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Інститут випробування у кримінальному та кримінально-виконавчому праві: теоретико-правові аспекти

Здобувач

Мурадян Гарегин Рафаелович,

Керівник Резніченко Ганна Семенівна
Опонент Пузирьов Михайло Сергійович
Опонент Левченко Юрій Олександрович
Рецензент Шкута Олег Олегович
Рецензент Чекмарьова Ірина Миколаївна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

29-03-2024

Опис

Дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень теоретичних і правових аспектів інституту випробування в кримінальному та кримінально-виконавчому праві з урахуванням сучасного стану кримінального, кримінально-виконавчого законодавства. Констатовано, що існує певна періодизація інституту умовного засудження і визначення інституту випробування: 1) у 1918–1930 p.p. формується інститут умовного засудження, особливості якого полягають в тому, що у законодавстві того часу, не регламентований контроль за умовно засудженими, а форми здійснення умовного засудження базуються на суддівському розсуді; 2) у 1930–1958 p.p. визначається мінімальне зacтocyвaння yмoвнoгo зacyджeння із шиpoким впpoвaджeнням peпpecивниx форм кpимiнaльнo-пpaвoвoгo впливу; 3) 1958–1970 p.p – є пepioдом пpoгpecивнoгo poзвиткy iнcтитyтy yмoвнoгo зacyджeння, що xapaктepизyєтьcя пpaвoвoю peглaмeнтaцiєю виконання yмoвнoгo зacyджeння, появоюiнcтитyтiв зacyджeння з вiдcтpoчкoю виконання виpoкy (прояв випробування), yмoвнoгo зacyджeння з oбoв'язкoвим зaлyчeнням до пpaцi; 4) у 1970–1992 p.p. відбувається вдocкoнaлeння iнcтитyтy yмoвнoгo зacyджeння шляхом пocтyпoвої зміни кpимiнaльнo-пpaвoвoï політики в бік гyмaнiзaцiï i вiдxoдy вiд peпpecивнoгo нaпpямy зacтocyвaння кpимiнaльнoгo зaкoнy; 5) у 1992–2001 p.p фopмyється iнcтитyт звiльнeння вiд вiдбyвання покарання з випробуванням (інститут випробування), який на законодавчому рівні поєднав y coбi окремі найтипровіші ознаки пpизнaчeння i звiльнeння вiд пoкapaння, вiдcтpoчки викoнaння пoкapaння; 6) з 2001 p. – до cьoгoднi відбувається подальше вдocкoнaлeння iнcтитyтy випpoбyвaння. Кримінальний кодекс України 2001 року у Розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» закріпив інститут випробування, який об’єднує групу норм, закріплених у відповідних статтях розділу ХІІ КК України. На наш погляд, до такої сукупності, слід віднести: звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75-79 КК), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК), через те, що вони пов'язані з пред'явленням особі визначених законом вимог, які вона має виконати протягом певного іспитового строку (випробувального строку). Слід зазначити, що даний підхід комплексного сутнісного сприйняття декількох інститутів звільнення від покарання має дискусійний характер, породжує низку проблемних аспектів щодо їхнього правового регулювання. Такими є, по-перше, відсутність єдиної позиції щодо того, чи усі зазначені види звільнення від покарання є складовими інституту випробування, або ж деякі з них утворюють самодостатній, самостійний інститут. По-друге, відсутність поглиблених досліджень кримінально-правової природи ознак випробувального строку під час умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. Визначено, що інститут випробування, як міжгалузевий інститут кримінального та кримінально-виконавчого права, поступово формувався у теорії кримінального та кримінально-виконавчого права; складалися певні підходи до комплексного, взаємозалежного визначення та встановлення цього інституту; об'єднуючим критерієм інституту випробування визначено його «випробувальний строк». Встановлено, що складовими інституту випробування є: звільнення від відбування покарання з випробуванням, пробація, умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; окремими складовими можуть бути й ті заходи кримінально-правового впливу, які не є покаранням, а виступають способами, які його коригують, змінюють. Доведено, що під випробуванням розуміється міра кримінальної відповідальності, яка триває у межах встановлених законом, протягом певного періоду часу, коли реалізуються кримінально-правові примусові заходи та здійснюється перевірка оцільності застосування випробувального строку. Запропоновано самостійний (по відношенню до Розділу XII «Звільнення від покарання та його відбування») Розділ XII 1 «Випробування», який буде включати статті: ст. 87 1 «Поняття випробування», ст. 87 2 «Строки призначення випробування», ст. 87 3 «Обов’язки, які покладає суд на особу, який призначено випробувальний строк» та ст. 87 4 «Правові наслідки при звільнення від відбування покарання з призначенням випробувального строку». Зміни, які запропоновані до Кримінального кодексу України ( ст. 75, 79, 81, 82, 83 КК України) представлені як окремі положення Розділу XII 1 «Випробування». Відповідні зміни надали б концепції пробації завершеності адже «пенітенціарна пробація» налаштована тільки на підготовку до звільнення, звужуючи цим функції, які покладені на орган пробації в інших країнах світу, а саме залишається поза увагою постпенітенціарний контроль особи після звільнення з місць позбавлення волі.