Реєстраційний номер
0824U000968, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-02-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Медико-соціальне обґрунтування оптимізації пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця.
Здобувач
Соколюк Анастасія Костянтинівна,
Керівник Ткачук Ірина Михайлівна
Опонент Голованова Ірина Анатоліївна
Опонент Кравченко Анатолій Миколайович
Рецензент Бичкова Світлана Анатоліївна
Рецензент Козак Наталія Дмитрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Українська військово-медична академія
Опис
У дисертації представлено нове вирішення важливої задачі військової медицини щодо удосконалення медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця (ІХС) з коморбідною патологією на рівні первинної медичної допомоги, шляхом медико-соціального обґрунтування та запровадження удосконаленої функціонально-організаційної пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги, розробленої з урахуванням сучасних медико-технологічних документів, які ґрунтуються на положеннях доказової медицини, та вимог стандартів НАТО, результатів наукових і, зокрема, власного досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше обґрунтовано удосконалену пацієнт-орієнтовану модель надання медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ІХС з коморбідною патологією; встановлено особливості організації медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ІХС, на сучасному етапі; виявлено проблеми та недоліки в організації надання медичної допомоги хворим на ІХС з коморбідними станами на рівні первинної медичної допомоги; визначено готовність лікарів та військовослужбовців до впровадження пацієнт-орієнтованого підходу в клінічну практику; дано оцінку поширеності коморбідних захворювань у військовослужбовців, хворих на ІХС, які перенесли інфаркт міокарда; удосконалено на галузевому рівні систему безперервної професійної підготовки військових лікарів з питань пацієнт-орієнтованого підходу в лікуванні хворих на ІХС з коморбідними станами (запроваджено фахову школу) та технологію залучення військовослужбовців, хворих на ІХС до самоконтролю захворювання (впроваджено інформаційний лист). Набули подальшого розвитку дослідження щодо: особливостей поширеності факторів ризику серцево-судинних захворювань у військовослужбовців; прихильності до лікування та готовності до змін поведінкових факторів ризику.
Доведено вагомий внесок хвороб системи кровообігу, зокрема ІХС, в загальну структуру захворюваності, госпітальної захворюваності та причин втрати придатності до військової служби військовослужбовців Збройних Сил України за медичними показами. Встановлено зростання захворюваності військовослужбовців на хвороби системи кровообігу з 48,95 ‰ в 2016 році до 64,28 ‰ в 2019 р. та деяким зниженням до 57,85 ‰ в 2020 році з середнім темпом приросту +5,19 %. З 2016 по 2020 рр. визначено збільшення темпів приросту захворюваності на інфаркт міокарда: у військовослужбовців контрактної служби +64,9 % та офіцерського складу +27,5 %. В структурі причин дискваліфікації військовослужбовців за медичними показами хвороби системи кровообігу займали в 2016-2019 рр. друге місце серед всіх класів хвороб, в 2020 р. – перше місце з середньозваженим показником 21,3±4,1 %. Встановлено значне зростання питомої ваги ІХС в структурі ХСК, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців: цей показник збільшився з 5,8 % в 2016 р. до 11,4 % до 2020 р.
Результати дослідження засвідчили зацікавленість та готовність опитаних військовослужбовців із ІХС до впровадження принципів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги: більшість опитаних (87,7%) готові до виконання заходів самоконтролю стану свого здоров’я та участі у процесі прийняття рішень щодо лікування. Разом з цим визначено низький рівень прихильності до медикаментозного лікування у 84,7 % військовослужбовців, хворих на ІХС, низький рівень поінформованості (79,2 %) та мотивації (81,9 %) щодо необхідності лікування та недостатню прихильність до виконання рекомендацій лікаря щодо немедикаментозного лікування. Встановлено високий рівень поширеності тютюнокуріння у військовослужбовців, хворих на ІХС – 86,1 %. При цьому більшість (56,5 %) перебувають на стадії перед-роздум зміни поведінки щодо тютюнокуріння.
Встановлено недостатню участь лікарів первинної медичної допомоги в спільному з пацієнтом ухваленні рішення і заохочення пацієнтів до самоконтролю стану здоров’я: 46 % опитаних обговорює з пацієнтом обсяг, мету та варіанти заходів медичної допомоги і 54 % робить це не завжди; 70,0% респондентів не враховує погляди і уподобання пацієнта при призначенні обстеження та лікування і 30 % це роблять “не завжди”; 70,0 % – не залучають пацієнтів до спільного прийняття рішення щодо обсягу медичної допомоги без нав’язування йому свого рішення і 30 % це роблять іноді.
Запропонована удосконалена функціонально-організаційна пацієнт-орієнтована модель медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ІХС з коморбідними захворюваннями, позитивно оцінена експертами: найбільший вплив на організацію медичної допомоги військовослужбовцям в амбулаторно-поліклінічних умовах очікується від залучення військовослужбовців до партнерської участі в процесі лікування, що підвищить прихильність пацієнтів та ефективність лікування; покращення поінформованості військових лікарів щодо спільного прийняття рішення, досягнення цільових значень артеріального тиску, холестерину ліпопротеїдів низької щільності у хворих на ІХС з коморбідними захворюваннями.
Дата реєстрації
2024-02-19
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-19 / 2026-07-01
