Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000982, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-03-2024 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація діагностики та профілактики гестаційних та перинатальних ускладнень у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом Здобувач Андрійчук Тетяна Петрівна, Керівник Вдовиченко Юрій Петрович Керівник Сенчук Анатолій Якович Опонент Заболотнов Віталій Олександрович Опонент Литвак Олена Олегівна Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна Рецензент Вітюк Алла Дмитрівна Опис Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень шляхом розробки та впровадження у клінічну практику методів раціонального ведення вагітності на підставі результатів вивчення особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок із обтяженим гінекологічним анамнезом. Гінекологічні і, в тому числі, запальні захворювання внутрішніх статевих органів у жінок призводять не лише до анатомічних і функціональних змін статевих органів, але і до вторинних порушень функції ендокринної, нервової, імунної та інших систем жіночого організму. Особливості функціонування фетоплацентарного комплексу після перенесеного сальпінгоофориту є мало вивченим питанням, а окремі дані ендокринних, судинних, гемодинамічних, імунних аспектів та мікробіологічні дослідження у таких пацієнток фрагментарні і достатньо суперечливі. Результатом розладів у функціонуванні органів та систем організму у пацієнток, які страждають на запальні захворювання геніталій, є несприятливі наслідки у вигляді безпліддя, невиношування і звичного невиношування вагітності (до 55,0% випадків). 3 З метою зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень шляхом розробки та впровадження у клінічну практику методів раціонального ведення вагітності на підставі результатів вивчення особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок із обтяженим гінекологічним анамнезом нами проведене ретроспективне вивчення 150 історій пологів і карт розвитку новонароджених у здорових вагітних і вагітних із хронічним сальпінгоофоритом в анамнезі. На другому етапі дослідження здійснено клініколабораторне та апаратне обстеження 200 вагітних, які були розподілені на три групи. До основної групи зараховано 100 вагітних із хронічним сальпінгоофоритом, які отримували запропонований нами комплекс лікувально-профілактичних заходів (мікронізований натуральний прогестерон, венотонік та ангіопротектор рослинного походження – діюча речовина діосмін 600 мг). До групи порівняння зараховано 50 вагітних із хронічним сальпінгоофоритом, які отримували загальноприйнятий комплекс лікувально-профілактичних заходів. Контролем слугували результати обстеження 50 здорових вагітних. Ретро- і проспективний аналізи особливостей соматичного і акушерсько-гінекологічного анамнезу показали, що у цих пацієнток переважають анемія (54,0%), ожиріння (28,0%), варикозна хвороба вен нижніх кінцівок (18,0%). Їм також притаманний високий інфекційний індекс за соматичною патологією (дитячі інфекції, холецистит, пієлонефрит). У гінекологічному анамнезі переважають порушення механізмів становлення менструальної функції, а саме, ці жінки частіше мають (18,0%) раннє менархе (до 14 років), порівняно із пацієнтками групи контролю (8,0%). На пізній початок менструацій (після 16 років) скаржились 8,0% пацієнток основної групи і тільки 2,0% – контрольної. Усі пацієнтки перенесли гострий запальний процес придатків матки, з приводу чого їм проводились курси протизапальної терапії. Пору- 4 шення менструального циклу (нерегулярний цикл, альгоменорея) відзначені в 18,0 і 27,0% випадків відповідно, гіперпластичні захворювання ендометрія лейоміома матки – відповідно в 6,0 і 7,0% випадків. Майже у три рази у пацієнток основної групи, порівняно із жінками групи контролю, переважала частота абортів (відповідно 64,0 і 26,0%) і мимовільних викиднів (відповідно 7,0 і 2,0%). Характеризуючи структуру ускладнень даної вагітності, слід зазначити, що кожна третя пацієнтка основної групи страждала на вульвовагініт, анемією середнього ступеня (анемія, яка має клінічне значення) зафіксовано у 14,0% випадків (контроль – 6,0%). Загрозою переривання вагітність ускладнилася в 28,0% пацієнток, а загрозою передчасних пологів – у 19,0% пацієнток основної групи, що значно перевищує цей показник серед здорових жінок (відповідно 18,0 і 6,0%). Пієлонефритом вагітність ускладнилася у 23,0% вагітних основної і тільки у 6,0% жінок контрольної групи. Прееклампсія легкого та середнього ступеня виявлена у 20,0% жінок в основній групі і 6,0% – в контрольній. Маловоддя, яке ми розцінювали як ознаку довготривалої плацентарної дисфункції, діагностовано у 14,0%, а багатоводдя – у 18,0% пацієнток основної групи. Клінічний діагноз плацентарної дисфункції встановлено у 33,0% вагітних основної групи і 8,0% контрольної групи. Дата реєстрації 2024-02-19 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити