Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000985, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 22-03-2024 Статус Захищена Назва роботи Профілактика та лікування порушень у системі мати- плацента-плід у вагітних групи ризику розвитку прееклампсії Здобувач Чермак Володимир Ігорович, Керівник Сенчук Анатолій Якович Керівник Вдовиченко Юрій Петрович Опонент Заболотнов Віталій Олександрович Опонент Литвак Олена Олегівна Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна Рецензент Вітюк Алла Дмитрівна Опис Дисертаційна робота присвячена проблемі зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток із гестаційною артеріальною гіпертензією (ГАГ) шляхом розробки та впровадження у клінічну практику методів раціонального ведення вагітності на підставі результатів вивчення особливостей функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у таких пацієнток. Джерела світової та вітчизняної наукової літератури і клінічна практика вказують на те, що гіпертензивні розлади належать до най- загрозливіших ускладнень вагітності, частота яких не має тенденції до зниження (від 1,5 до 23,3% усіх вагітностей) і які визначають показники материнської та дитячої патології і смертності. Більшість дослідників дійшли висновку, що своєчасне виявлення субклінічних і легких форм гіпертензивних станів і прееклампсії, їх адекватна корекція дають змогу запобігти розвитку тяжких форм цього ускладнення вагітності і в такий спосіб – тяжких материнських та перинатальних ускладнень. Клінічна практика показує, що діагноз гестаційної гіпертензії є достатньо частою патологією, яка трапляється в роботі лікарів акушерів- гінекологів амбулаторної та стаціонарної ланки надання допомоги вагітним жінкам. Як правило, діагноз встановлюється з запізненням, що призводить до стійкого підвищення артеріального тиску, функціональних порушень центральної і вегетативної нервової системи, дисбалансу макро- і мікроелементного складу і гормонального гомеостазу у вагітних жінок. Затримка з призначенням профілактичних і лікувальних заходів у 20-80% випадків реалізується в плацентарну дисфункцію і преекламп- сію – стани, які важко піддаються корекції і часто спричиняють негативні перинатальні наслідки. Саме тому метою нашого дослідження ми вважали зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток із ГАГ шляхом розробки та впровадження в клінічну практику методів раціо- нального ведення вагітності на підставі результатів вивчення особли- востей функціонування фетоплацентарного комплексу у таких вагітних. Для виконання поставленої мети ретроспективно проаналізовані матеріали 100 історій пологів і індивідуальних карт розвитку новона- роджених від матерів із ГАГ. Проспективно проведено динамічне спостереження, клініко-лабораторне, апаратне обстеження до та після лікування 100 вагітних із ГАГ, які були розподілені на дві групи: перша група – 50 вагітних із ГАГ, які отримували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи, і друга група – 50 вагітних із ГАГ, яких вели із застосуванням загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів. Контролем слугували дані обстеження 50 здорових вагітних. Проведений нами аналіз особливостей перебігу вагітностей, пологів, стану плодів та новонароджених у жінок із ГАГ вказує на наявність у таких пацієнток підвищеного ризику виникнення таких ускладнень: передчасні пологи (9,0%), передчасний розрив плодових оболонок (21,0%), патологічний прелімінарний період (31,0%), первинна (11,0%), вторинна (13,0%) слабкість і дискоординація (8,0%) пологової діяльності, дистрес плода (14,0%). У пацієнток основної групи зареєстровано висо- кий ризик виникнення патології відокремлення плаценти (20,0%), перед- часного відшарування плаценти в пологах (2,0%), підвищеної крово- втрати (12,0) та оперативного розродження (39,0%). Результати ехографічного дослідження плода, плаценти і навколо- плідних вод за методикою Н.Ю. Селюкової (2020) показали значні відхи- лення показників фетометрії, а саме: у 10 випадках (20,0±5,66%) зареєст- ровано симетричну, в шести випадках (12,0±4,60%) – асиметричну і в двох випадках (4,0±2,77%) – змішану форму синдрому затримки роз- витку плода (СЗРП). Показники серцевої діяльності плода (СДП) свід- чили про наявність гіпоксії плодів у вагітних основної групи, яка проявлялася змінами частоти серцевих скорочень (ЧСС) від тахікардії з поодинокими та періодичними екстрасистоліями, нестабільної ЧСС до брадикардії. У вагітних контрольної групи таких змін СДП не спосте- рігали. Показники дихальних рухів плода (ДРП) практично не виходили за межі норми, тоді як в основній групі зареєстровано зміни частоти та тривалості ДРП, у ІІІ групі навіть зафіксовано в одному випадку ДРП за типом GASPS. Аналізуючи дані дослідження стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) за методикою ехографії, ми виявили наявність прогре- сивного погіршення стану ФПК у жінок із ГАГ, що свідчить про розвиток компенсованої форми фетоплацентарної недостатності (ФПН) у жінок із ГАГ, вагітність яких ускладнюється прееклампсією. Дата реєстрації 2024-02-19 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити