Реєстраційний номер
0824U001033, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-01-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Індивідуалізація тактики інтенсивної терапії ентеральної недостатності у онкологічних хворих в післяопераційному періоді після мультиорганних операцій
Здобувач
Павлюченко Олексій Сергійович,
Керівник Крутько Євген Миколайович
Опонент Кобеляцький Юрій Юрійович
Опонент Воротинцев Сергій Іванович
Рецензент Бичков Сергій Олександрович
Рецензент Білий Олександр Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дослідження присвячене вивченню та теоретичному обґрунтуванню нових рішень питання діагностики та методів інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності (СЕН) в онкологічних хворих після мультиорганних оперативних втручань у ранньому післяопераційному періоді, спрямованих на зменшення кількості післяопераційних ускладнень і зниження летальності в разі зазначеного синдрому.
Мета дослідження. Підвищення ефективності інтенсивної терапії синдрому ентеральної недостатності в онкологічних хворих після мультиорганних операцій унаслідок індивідуалізації способів діагностики та методів інтенсивної терапії.
Визначено, що найбільша частота розвитку СЕН трапляється у хворих з операціями на органах черевної порожнини, що становить майже 90 % усіх оперативних втручань. Розвиток СЕН у разі операцій на черевній порожнині відзначається з першої доби післяопераційного періоду. СЕН при операціях на грудній порожнині та органах середостіння констатують лише у 25 % хворих на 3–5 добу післяопераційного періоду.
1-й ступінь СЕН був виявлений у середньому у 10,3 % хворих з операціями на органах грудної клітки та середостіння, а у хворих з операціями на органах черевної порожнини (ОЧП) — приблизно у 55,4 %. 2-й ступінь СЕН був виявлений у хворих з операціями на ОЧП у 29,2 % випадках, а 3-й ступінь СЕН — у хворих з операціями на ОЧП у 5,1 %.
Впровадження в інтенсивну терапію методики електрохімічної детоксикації та розробленого нами діагностично-лікувального алгоритму дало змогу знизити показники патогенного кишкового біоценозу. У процесі застосування гіпохлориту натрію (ГХН) уже на першу добу вміст E. сoli в основній групі знизився на 57,5 %, Enerjcoccus faecalis — у 2,4 рази. Наприкінці періоду спостереження вміст Staph. xylosus в основній групі знизився на 84,3 %, а Candida lusitaniae та Candida spp. — на 98,3 %. Вміст Enterobacter aggomerans знизився вдвічі в основній групі та зріс в 1,5 рази в групі порівняння. Вміст Staphilococcus haemolyticus та Staphilococcus aureus знизився в 1,5 рази.
На підставі вивчення порушень, що відбуваються внаслідок СЕН, розроблено новий алгоритм діагностики та інтенсивної терапії в онкологічних хворих у ранньому післяопераційному періоді після мультиорганних оперативних втручань, а саме — непряма електрохімічна детоксикація (НЕХД) розчином ГХН у концентрації 300 мг/л та 600 мг/л. Об’єм інфузії першого розчину 400 мл (тривалість лікування 7–10 днів, залежно від тяжкості процесу й результатів мікробіологічних, клінічних, біохімічних досліджень). Пріоритет застосування — СЕН 2 ступеня. Об’єм інфузії другого розчину — 400 мл + 1,0 мл 3 % пероксиду водню (тривалість лікування 7–10 днів, залежно від тяжкості процесу й результату мікробіологічних, клінічних, біохімічних досліджень). Пріоритет застосування — СЕН 3–4 ступеня. Розчини вводяться через гастроінтестинальний зонд у вигляді краплинної інфузії, що є ефективним способом інтенсивної терапії порушень функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ), забезпечуючи зниження ризику розвитку СЕН у післяопераційному періоді на 55 % та зростання стабільності гемодинаміки у 2,4 рази, зменшення тяжкості стану за APACHE II на 5,7 %. Розроблений алгоритм створив можливість знизити перебування хворих у палаті інтенсивної терапії з 19,8±3,2 діб до 12,4±2,7 діб (p < 0,05). Рівень свідомості за шкалою Глазго підвищився із 6,7±0,5 до 12,5±0,7 балів (p < 0,05) у разі оперативних втручаннях на ОЧП, а при операціях на ОГК та середостінні — з 8,9±0,7 до 14,3±0,5 балів (p < 0,05). Тим самим обґрунтовано комплексне використання та впровадження алгоритму діагностики та інтенсивної терапії у хворих із СЕН, яке дало змогу знизити летальність в 1,2 раза (р < 0,05); розвиток гепаторенального синдрому — в 1,2 рази (р< 0,05); розвиток СПОН — у 2,7 рази (р < 0,05).
Використання розробленого нами алгоритму діагностики та інтенсивної терапії доступно в будь-якій лікувальній установі надає допомогу онкологічним хворим. Він створює можливість знизити перебування хворих у палаті інтенсивної терапії з 19,8±3,2 діб до 12,4±2,7 діб, покращити рівень свідомості за шкалою Глазго із 6,7±0,5 до 12,5±0,7, зменшити тяжкість стану за APACHE II на 5,7 % що суттєво знижує витрати на лікування.
Ключові слова: ентеральна недостатність, інтенсивна терапія, розширені операції, комбіновані операції, синдром ендогенної інтоксикації, онкологічні хворі.
Дата реєстрації
2024-02-23
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-23 / 2026-07-01
