Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U001042, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 01-03-2024 Статус Захищена Назва роботи Жіночі образи в операх Г. Генделя: сучасний досвід прочитання традиції Здобувач Юань Сінь ..., Керівник Ніколаєвська Юлія Вікторівна Опонент Гіголаєва-Юрченко Вікторія Олександрівна Опонент Муравська Ольга Вікторівна Рецензент Драч Ірина Степанівна Рецензент Цурканенко Ірина Володимирівна Опис Дисертацію присвячено вивченню типології жіночих образів в оперній творчості Г.Ф.Генделя через драматургічний та ґендерний аналіз. Окремий аспект – феномен травесті (travestire). Висвітлено дві основні проблеми: перша – формування в операх Г.Ф.Генделя драматургічно значущих і багатих на різні афекти жіночих образів; друга – існування традиції travestire, приклади якої в операх німецького композитора актуалізуються у сучасному просторі їхньої інтерпретації. Мета дослідження – виявити принципи виконання жіночих партій в операх Г.Ф. Генделя у варіантах традиції, які склались на сучасному етапі музичного мистецтва, в аспекті інтерпретації усталених ґендерних типів. Серед завдань – узагальнення принципів барокового вокального виконавства, формулювання засад ґендерно-інтерпретативного аналізу та застосування його позицій до виконавських версій; аналіз композиторських драматургічних рішень, що впливають на розвиток характеру героїнь; типологізація інтерпретацій жіночих образів обраних опер Г.Ф.Генделя та чоловічих партій, які у практиці можуть виконуватися жінками. Матеріалом дослідження є нотний текст опер «Роделінда», «Альцина», «Альміра», «Агриппіна», «Рінальдо», «Аріодант», «Родріго», «Ксеркс», а також виконавські версії Сари Коннолі, Анни-Софі Оттер, Весселини Касарової, Лорен Вудс, Рене Флемінг, Патріції Петтібон, Мерилін Хорн Мансерат Кабальє Джойс ДіДонато, Чечілії Бартолі, Соні Йончевої, Деніели Деніелс, Андреаса Шолля, Деніела Тейлора, Ієстін Девіс, Філіпа Жаруськи. Методологія спирається на фундаментальні дослідження О. Оганезової-Григоренко, порівняльну інтерпретологію (Л. Шаповалова, Чжоу Чжівей), ідеї когнітивно-інтерпретативного аналізу (Ю. Ніколаєвська) та гендерної теорії вокального виконавства (В. Гіголаєва-Юрченко). Наукова новизна отриманих результатів полягає у застосуванні інтерпретологічного підходу до вивчення опер Г.Ф.Генделя і пов’язана з розробкою низки визначень, порівняльним аналізом композиторської та виконавської інтерпретацій жіночих партій в операх Г.Ф. Генделя, аналізом явища травесті в сучасному оперному театрі та розробці інтерпретативно-гендерного типу аналізу, який в аспекті дослідження барокової музики призвів до відкриттів історико-типологічного та аналітичного характеру. Зокрема, поряд з поняттям travestire (усталеним, під яким розуміється виконання жінками серйозних чоловічих ролей) запропоновано поняття vocal travestire («вокальне маскування») – для класифікації амплуа сучасного контртенора, як нову авторську вокально-сценічну характеристику його амплуа (за критерієм розбіжності/невідповідності статі співака з ґендерним типом його голосу). Таким чином, під амплуа travestire слід розуміти зовнішній план ґендерно-театральної підміни (жінка грає чоловіка, чоловік грає жінку), а під vocal travestire – внутрішній план ґендерно-вокальної підміни. Структура дисертації двочастинна. У Розділі 1 («Традиції вокального виконавства епохи бароко: критерії та сучасна практика» основними завданнями є показати основу традиції вокального виконавства епохи бароко (підрозділи 1.1 «Етапи формування співочих голосів», 1.5 «Стратегії роботи виконавця з бароковим текстом»), жанрово-стильові та інтерпретаційні засади барокового мистецтва (підрозділ 1.4.), сценічні амплуа. Окремо висвітлено аспекти історичних витоків та гендерних метаморфоз амплуа travestire (в європейській та китайській традиції) та обґрунтувано специфіку гендерно-інтерпретативного аналізу вокальної музики через 4 параметри: основний афект, тембр-амплуа, гендерний тип та його інтерпретація в сучасній виконавській практиці. Розділ 2 «Амплуа–характер–жіночий образ у виконавській драматургії опер Г.Ф.Генделя: гендерний підхід» присвячено аналізу декількох жіночих персонажів (Роделінда, Арміда, Альцина, Альмірена, Гіневра, Далінда, Агрипіна). Приділено увагу амбівалентності персонажів опер Г.Ф.Генделя у сучасному дискурсі – жіночих travestire та чоловічих vocal travestire: арія Рінальдо «Cara Sposa» представлена у vocal travestire версіях контртенорів Девіда Деніелса, Філіппа, Андреаса Шолля, Ієстіна Девіса; у travestire версії – меццо-сопрано Делфіни Галоу; арія «Ombra mai fù» Ксеркса – у виконанні баритона Б. Терфела, тенора Ф. Кореллі, меццо-сопрано Ч. Бартолі, контртенора Фр. Фаджолі, контртенора Д. Тейлора. Окремо у пункті 2.5.1 пропонується аналіз інтерпретацій партії Аріоданта з однойменної опери Г.Ф.Генделя через позиції традиції травесті та їхніх втілень в межах сучасного театру (пункт 2.5.2). При цьому ґендерно-інтерпретативна модель представлена як когнітивна структура. У Висновках підкреслено, що типологія жіночих образів з опер Г.Ф.Генделя в цілому підкоряється законам опери-seria, але наведені приклади демонструють драматургічне чуття композитора, що дозволило йому навіть в межах типових сюжетів здійснити суттєве оновлення. За результатами ґендерно-виконавського аналізу встановлено, що фемінні, маскулінні, андрогінні особливості виконання реалізуються шляхом ґендерно-виконавської драматургії. Дата реєстрації 2024-02-26 Додано в НРАТ 2024-02-26 Закрити