Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001046, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Методика формуванні мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання

Здобувач

Пан Бо ...,

Керівник Єременко Ольга Володимирівна
Опонент Кузнецова Ольга Алексіївна
Опонент Лабунець Віктор Миколайович
Рецензент Чистякова Ірина Анатоліївна
Рецензент Бойченко Марина Анатоліївна

На здобуття

Доктор філософії, 014, Середня освіта (за предметними спеціальностями)

Дата захисту

06-01-2024

Опис

Дисертацію присвячено проблемі формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми в психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність понять «компетентність» та «мистецько-пізнавальна компетентність». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що компетентність – це індивідуально-особистісне утворення, що виявляється в процесі активних самостійних дій, розуміється як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів. Відповідно, мистецько-пізнавальна компетентність розуміється як здатність до усвідомлення та творчого самовираження у мистецькій сфері, які формуються в ході сприйняття творів, видів мистецтва, а також їх практичного опанування. Формування мистецько-пізнавальної компетентності – це цілеспрямований процес здійснення мистецько-пізнавальної діяльності зі сприймання, аналізу, усвідомлення творів мистецтва, результатом якого є не лише застосування вже відомих учням умінь, навичок і відповідних знань у ході репродуктивної діяльності, але й опанування суб’єктивно нового комплексу мистецьких знань і вмінь та творчої діяльності. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-заохочувальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості молодших школярів музичною діяльністю; гносеологічно-оцінювальний, що визначається спроможністю учнів до вивчення та опрацювання явищ музичного мистецтва; творчо-діяльнісний, що показує можливість учнів початкової школи усвідомлювати мистецькі твори та виявляти себе у продуктивній музичній діяльності. Формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: мотиваційно-розвивальної, яка забезпечує можливість зацікавленості учнів мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів з метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; культурологічної, що дає можливість молодшим школярам засвоювати, аналізувати та втілювати (в елементарній музичній творчості) відображені в музичній творчості культурні цінності; інтелектуально-почуттєвої, що дає змогу усвідомлювати різноманітність предметного й чуттєвого світу, розуміти його естетичні впливи у процесі опанування мистецьких образів, у яких відображаються життєві події в площині раціональних та емоційних аспектів; комунікативно-творчої, завдяки якій мистецтво тлумачиться як знакова система, якій притаманна образна інформація, що систематизує й узагальнює мистецький досвід, а також засвоєння особистістю загальнокультурної практики. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів. У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості учнів до музичного навчання, наявністю музичних знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивно-творчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецько-пізнавальних навичок молодших школярів у процесі музичного навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження.