Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001051, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Роль порушень метаболічних та імунних процесів у патогенезі формування експериментального алергічного альвеоліту і іммобілізаційного стресу та їх фармакологічна корекція

Здобувач

Галій-Луцька Вікторія Віталіївна,

Керівник Регеда Михайло Степанович
Опонент Вастьянов Руслан Сергійович
Опонент Гудима Арсен Арсенович
Рецензент Бойків Наталія Дмитрівна
Рецензент Колішецька Марта Андріївна

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

09-04-2024

Опис

Дисертаційна робота присвячена визначенню зрушень імунної, прооксидантно-антиоксидантної і системи оксиду азоту при експериментальному алергічному альвеоліті (ЕАА) в умовах іммобілізаційного стресу (ІС), встановленню ефективності корекції корвітином і тіотриазоліном. Використано 118 самців морських свинок, масою 180-210 г, розподілених на п’ять дослідних груп: перша (контроль) – інтактні тварини (10); друга група – морські свинки з ЕАА, складалася з трьох підгруп, декапітованих на 1-у, 14-у і 24-у доби (30); третя група – тварини з ІС, що налічувала три підгрупи, декапітовані у вищезазначені терміни (30); четверта група – морські свинки з ЕАА та ІС, що нараховувала три підгрупи, кожну з яких було декапітовано у вказані раніше доби (30); п’ята група — піддослідні тварини з ЕАА та ІС (18), декапітовані на 24-у добу після лікування, що включала дві підгрупи: в одній з 14-ї по 24-у доби внутрішньом'язово застосовували тіотриазолін 50 мг/кг (ПАТ «Галичфарм») і внутрішньоочеревинно — корвітин 40 мг/кг («Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод»), у другій — лише корвітин у відповідній дозі і термінах. Обрано доби виведення з експерименту згідно стадіям стресу: 1 доба – тривоги; 14 доба – резистентності; 24 доба – виснаження. Проведено моделювання ЕАА шляхом ін’єкції повного ад'юванта Фрейнда і БЦЖ тваринам на 1-у, 14-у і 24-у доби. Після підготовчого введення налбуфіну гідрохлориду (ТОВ «Юрія-Фарм», Україна) 182 мг/кг внутрішньоочеревинно у 1, 14, 24-у доби постановки ЕАА і ІС, було виконано декапітацію, з подальшим забором крові і легень для здійснення експериментів. ЕАА відтворено методом О.О. Орехова, Ю.А. Кирилова, а ІС — методом П.Д. Горизонтова. ЕАА (1-а, 14-а, 24-а доби) відносно параметрів інтактних тварин супроводжується неухильним зниженням Т-лімфоцитів відповідно на 33,4%, 36,2%, 39,6% (P<0,05), збільшенням В-лімфоцитів на 27,8%, 31,1%, 44,3% (P<0,05), циркулюючих імунних комплексів — на 41,1%, 46,6%, 50,7% (P<0,05). Введення тіотриазоліну і корвітину в 24-у добу експерименту порівняно зі значеннями групи тварин з ЕАА і ІС, де не було застосовано медичних препаратів, спричинило підвищення Т-лімфоцитів на 40,0% (P<0,05), зменшення В-лімфоцитів на 24,3% (P<0,05) і ЦІК на 26,0% (P<0,05), що вказує на їх імуномодулюючий характер дії. ЕАА і ІС (1-а, 14-а, 24-а доби), порівняно з контрольною групою, призводив до значного підвищення TNF-α крові – відповідно на 57,8%, 63,1%, 78,9% (P<0,05), IL- 6 — на 37,9%, 43,1%, 58,6% (P<0,05), зниження IL-10 на 33,3%, 36,6%, 43,3% (P<0,05). Введення тіотриазоліну спільно з корвітином, відносно групи тварин з ЕАА і ІС на 24-у добу експерименту без вппливу вищевказаних медичних засобів, спричиняло спадання TNF-α на 35,2%, IL-6 — на 33,7%, підвищення IL-10 на 47,0% (P<0,05). Прогресування ЕАА з ІС (1-а, 14-а, 24-а доби) відносно групи контролю спричиняло зростання стабільних метаболітів NO (нітрит-нітрат іонів) відповідно на 75,0%, 125,0%, 140,0% (P<0,05), сумарної активності NOS (NO-синтаз) на 72,2%, 111,1%, 122,2% (P<0,05), зниження L-аргініну на 31,6%, 50,0% 55,0% (P<0,05) в легенях. Введення тіотриазоліну і корвітину на 24-у добу ЕАА і ІС, порівняно з групою тварин без впливу лікарських засобів, вело до зменшення стабільних метаболітів оксиду азоту на 37,5% (P<0,05), сумарної активності NOS – на 35,0% (P<0,05). підвищення L-аргініну на 55,5% (P<0,05). ЕАА з ІС (1-а, 14-а, 24-а доби) викликає суттєві зміни вільнорадикальних реакцій проти відповідних параметрів інтактних тварин: зростання дієнових кон’югатів (ДК) відповідно на 64,8%, 80,0%, 90,4% (P<0,05), малонового діальдегіду (МДА) на 68,7%, 74,8%, 88,6% (P<0,05), зниження супероксиддисмутази (СОД) — на 27,8%, 34,7%, 44,1% (P<0,05), каталази (КТ) на 48,5%, 52,1%, 55,1% (P<0,05), церулоплазміну (ЦП) на 31,5%, 40,8%, 44,3% (P<0,05) як ознака окисного стресу. Порівняно зі значеннями групи тварин без дії лікарських середників, на 24-у добу помічено зниження ДК і МДА на 29,8% і 16,1% (P<0,05), зростання ЦП, КТ, СОД, на 50,3%, 80,4%, 45,0% (P<0,05) відповідно. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено роль в патогенезі ЕАА і ІС прогресуючих відхилень у крові і легенях статусу цитокінів, імунних процесів, інтенсивності окиснення ліпідів вільними радикалами, функціонування систем антиоксидантного захисту та оксиду азоту, переважаючих на 24-у добу. Вперше продемонстровано депресію клітинного і індукування гуморального імунітету, розкрито тенденцію зростання IL-6, TNF-альфа, зниження IL-10, охарактеризовано ослаблення антиоксидантних захисних механізмів з інтенсифікацією окисних реакцій, зростання стабільних метаболітів NO, сумарної активності NO синтаз в легенях, зниження концентрації L-аргініну. Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень дозволяють докладніше сформувати розуміння патогенезу ЕАА і ІС. Результати досліджень застосовано на кафедрах патологічної фізіології ТНМУ, ІФНМУ, БДМУ, кафедрах патофізіології і фізіології ЛНМУ, засвідчено актами впровадження.