Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001074, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Якість життя та особливості клінічного перебігу хронічного панкреатиту в поєднанні з артеріальною гіпертензією

Здобувач

Кривошей Володимир Вікторович,

Керівник Філіппова Олександра Юріївна
Опонент Бабінець Лілія Степанівна
Опонент Журавльова Лариса Володимирівна
Рецензент Ханюков Олексій Олександрович
Рецензент Курята Олександр Вікторович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

09-02-2024

Опис

Мета дослідження – вдосконалити діагностику хронічного панкреатиту в у пацієнтів з артеріальною гіпертензією на підставі вивчення клінічної симптоматики, якості життя, проявів мальнутриції, зовнішньої недостатності підшлункової залози, факторів кардіоваскулярного ризику, пружно-еластичних властивостей судин та структурного стану підшлункової залози в залежності від маси тіла. Дизайн дослідження складався в якості відкритого, клінічного, контрольованого комплексного клінічного та інструментального дослідження 110 пацієнтів з ХП в поєднанні з АГ у порівнянні з пацієнтами з ХП без АГ (n=40) і АГ без ХП (n=30), а також з контрольною групою здорових осіб (n=30). Методи дослідження включали загальноклінічне обстеження (збір скарг, анамнезу, клінічний огляд, антропометричні показники); визначення інтенсивності болю за шкалою ВАШ; валідований неспецифічний опитувальник якості життя SF-36; валідований специфічний опитувальник Gastro intestinal Symptom Rating Scale (GSRS); лабораторні (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ліпіди крові, глюкоза крові, креатинін крові, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації за формулою CKD-EPI, копрограма, панкреатична фекальна еластаза-1, загальний білок, альбумін сироватки крові, сироваткове залізо, вітамін 25(ОН)Д, цинк та магній сироватки крові); інструментальні методи дослідження: електрокардіографія; трансторакальна допплер-ехокардіографія; УЗД підшлункової залози, визначення пружно-еластичних властивостей артерій. Критеріями включення в дослідження були наявність встановленого діагнозу вторинної форми ХП, АГ або їх поєднання; вік 40-65 років; стабільно підібрана терапія ХП (не менш 3 місяців); незмінна антигіпертензивна терапія протягом 3 місяців; добровільна інформована згода на участь в дослідженні. Критеріями виключення були наявність встановленого діагнозу ІХС; гострий панкреатит протягом останніх 6 місяців; АГ ІІІ стадії та ІІІ ступеню; попередня терапія гіполіпідемічними препаратами; серцева недостатність ІІБ-ІІІ стадії (стадія D), IV ФК за NYHA; наявність встановленого цукрового діабету; наявність встановленого гіпотіреозу; наявність встановленого онкологічного діагнозу; хронічна хвороба нирок; анемія; ІМТ > 39,9 кг/м2. Додатково було проведено міжкластерний аналіз структури дефіциту ПФЕ-1 у хворих на ХП в поєднанні з АГ. Встановлено, що хворі з нормальним рівнем ПФЕ-1 були виявлені лише в кластері А, водночас пацієнти кластеру С мали достовірно вищу частоту виявлення тяжкого дефіциту ПФЕ-1 порівняно з іншими кластерами (р<0,01). За результатами міжкластерного аналізу щодо показників ЯЖ за шкалою SF-36 встановлено, що пацієнти кластерів В, С мали достовірно нижчі показники, що характеризують рольове фізичне функціонування, загальне здоров’я, соціальне функціонування, психологічне здоров’я (р<0,01). Хворі, що відносились до кластеру С, мали достовірно нижчі показники фізичного функціонування, рольового функціонування, зумовленого емоційним здоров’ям в порівнянні з пацієнтами кластеру А на 11,6 % та 14,7 % відповідно (р<0,01). Водночас інтенсивність болю серед пацієнтів кластеру С була на 14,8 % вище в порівнянні з кластером А (р<0,01). Хворі кластерів В, С характеризувались достовірно вищими рівнями кардіоваскулярного ризику, ЗХС, ЛПНЩ, коефіцієнту атерогенності порівняно з кластером А (р<0,01). Пацієнти кластеру С також мали достовірно вищий рівень ТГ на 10,5 % порівняно з кластером А (р<0,01). За результатами міжкластерного аналізу параметрів пружно-еластичних властивостей артерій, статистично достовірні відмінності між зазначеними кластерами встановлено у всіх показниках. Найбільш виражені показники жорсткості артерій відзначались у хворих кластеру С. Хворі кластерів В, С характеризувались достовірно частішим виявленням підвищенної ехогенності та псевдокіст порівняно з кластером А (р<0,01)